Головна Новини Гастроентерологія Профілактика тяжкого гострого панкреатиту за допомогою застосування інгібіторів циклооксигенази‑2

22 червня, 2020

Профілактика тяжкого гострого панкреатиту за допомогою застосування інгібіторів циклооксигенази‑2

Профілактика тяжкого гострого панкреатиту за допомогою застосування інгібіторів циклооксигенази‑2

Менеджмент тяжкого гострого панкреатиту (ТГП) наразі залишається великим викликом для гастроентерологів і лікарів інших спеціальностей. Накопичені дані підтверджують важливу роль надмірної експресії циклооксигенази‑2 (ЦОГ‑2) в розвитку гострого панкреатиту. Крім того, в експериментальних роботах продемонстровано можливість запобігання розвитку гострого панкреатиту шляхом застосування інгібіторів ЦОГ‑2.

Метою цього дослідження було оцінити ефективність застосування селективних інгібіторів ЦОГ‑2 для профілактики виникнення ТГП.

Методи. 190 пацієнтів із прогнозованим розвитком ТГП було розподілено на дві групи: першій проводили стандартну терапію, другій – стандартне лікування з додатковим застосуванням інгібіторів ЦОГ‑2 (парекоксиб у дозі 40 мг/добу внутрішньовенно протягом 3 днів і целекоксиб у дозі 200 мг пер­орально 2 р/добу протягом 7 днів). Первинні результати були представлені у вигляді частоти розвитку ТГП на тлі призначеної терапії. Також у всіх пацієнтів вимірювалися сироваткові рівні інтерлейкіну‑6 (ІЛ‑6) і фактора нек­розу пухлини (ФНП).

Результати. Під час дослідження було виявлено, що застосування парекоксибу та целекоксибу разом зі стандартною терапією знижувало частоту розвитку ТГП на 47,08%. Так, у групі учасників, які додатково застосовували інгібітори ЦОГ‑2, частота розвитку ТГП становила 21,05% (20/95) порівняно з 39,78% (37/93) у групі пацієнтів, які отримували лише стандартне лікування (p=0,005). Крім того, пацієнти першої групи мали нижчу частоту виникнення пізніх локальних ускладнень унаслідок ТГП порівняно з другою групою хворих (18,95% (18/93) проти 34,41% (32/95); p=0,016), а також однозначно нижчі показники сироваткових рівнів ІЛ‑6 і ФНП (p<0,05). Варто зауважити, що парекоксиб забезпечував швидший знеболювальний ефект, а також зменшував потребу в опіоїдних агоністах.

Висновки. Застосування стандартної терапії разом із додатковим призначенням інгібіторів ЦОГ-2 забезпечує зниження частоти розвитку ТГП майже вдвічі.

Huang Z. et al. Prevention of severe acute pancreatitis with cyclooxygenase‑2 inhibitors. 
The Am. J. of Gastr. 2020 Mar.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (478), травень 2020 р.