2 квітня, 2021
Лозартан змінює кишковий мікробіом, що сприяє потенціюванню гіпотензивного ефекту препарату
Відомо, що розвиток АГ асоційований із порушеннями кишкової мікробіоти. Було проведене дослідження, в якому вивчали вплив лозартану на склад мікробіому кишечнику в щурів зі спонтанною АГ (САГ). Зокрема, вчені оцінювали роль зміненого кишкового мікробіому в посиленні гіпотензивної дії лозартану.
Методи. Лозартан застосовували протягом п’яти тижнів у 20-тижневих щурів Вістар-Кіото та щурів із САГ. Далі проводили трансплантацію фекальної мікробіоти. Реципієнтами фекального матеріалу були щури із САГ, які не отримували лікування, донорами – щури із САГ, в яких застосовували лозартан. Рівень АТ вимірювали за допомогою плетизмографії манжети хвоста. Склад мікробіоти кишечнику оцінювали методом ампліфікації ділянок V3-V4 гена 16S рРНК. Кількісний аналіз Т-клітин у кишечнику/аорті визначали шляхом проточної цитометрії.
Результати. Бактеріологічне дослідження фекальної мікрофлори щурів із САГ виявило наявність дисбактеріозу кишечнику, що характеризувався вищим співвідношенням Firmicutes/Bacteroidetes, нижчою кількістю ацетат- і вищою – лактатпродукувальних бактерій, а також меншою кількістю облігатних анаеробних бактерій. У результаті терапія лозартаном сприяла відновленню складу та функції кишкової мікробіоти. Варто наголосити, що нормалізація складу мікрофлори шлунково-кишкового тракту асоціювалася з відновленням цілісності слизової товстої кишки та зниженням тонусу симпатичної іннервації кишечнику. Трансплантація щурам із САГ зміненої під дією лозартану фекальної мікробіоти приводила до зниження рівня АТ, покращення ендотелійзалежної вазодилатації аорти у відповідь на ацетилхолін і зменшення активності НАДФН-оксидази. До того ж вказані зміни супроводжувалися зростанням кількості регуляторних Т-клітин (TREG) і зниженням умісту Т-хелперів‑17 (Th17) у стінці судин.
Висновки. Застосування лозартану в щурів із САГ сприяло нормалізації складу й функції мікрофлори кишечнику та зниженню тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи шлунково-кишкового тракту та, як наслідок, відновленню цілісності кишкової стінки. До того ж такі зміни кишкового мікробіому забезпечували захист кровоносних судин і зниження рівня АТ. Отримані результати автори пояснюють імовірно стимулювальним впливом лозартану на імунну систему кишечнику.
Адаптовано за I. Robles-Vera et al., Br J Pharmacol, 2019.
Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 1 (74) 2021 р.