20 липня, 2023
Вплив НПЗП на інфекції, спричинені C. difficile
Чому нестероїдні протизапальні препарати загострюють шлунково-кишкові інфекції, спричинені Clostridioides difficile – головною причиною діареї у всьому світі, пов’язаної із прийманням антибіотиків? Нещодавно в статті, опублікованій у Science Advances, учені з Дитячої лікарні Філадельфії знайшли часткову відповідь на це питання, показавши, що НПЗП порушують мітохондрії клітин, що вистилають товсту кишку, сенсибілізуючи їх до пошкодження патогенними токсинами.
Інфекція, спричинена C. difficile, може проявлятися широким спектром симптомів – від легкої діареї до складної інфекції та навіть смерті. Фактори, які залучені до цього процесу, залишаються в основному незрозумілими, але нові дані свідчать про те, що такі чинники, як дієта та фармацевтичні препарати, впливають як на сприйнятливість до інфекції, так і на прогресування захворювання. Попередні дослідження показали, що НПЗП, як-от індометацин, аспірин і напроксен, негативно впливають на кишечник як у пацієнтів з інфекцією C. difficile, так і в пацієнтів із, наприклад, запальним захворюванням кишечника. Довгострокове застосування НПЗП може призвести до виразки шлунка та кишкових травм, таких як кровотеча і перфорація.
Дослідники припускають, що це пов’язано із впливом НПЗП на ферменти циклооксигенази (ЦОГ), які допомагають зменшити запалення та біль, але також порушують функцію слизової у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Щоб дослідити ці ефекти, дослідники під керівництвом аспіранта Джошуа Сото Оканья використовували мишачі моделі інфекції C. difficile для перевірки, наскільки проникними є епітеліальні клітини товстої кишки в присутності індометацину. Вони також виявили, що ефект був адитивним: комбінований вплив токсинів та індометацину на клітинну проникність був посилений, порівнюючи із дією кожного окремо, що свідчить про те, що НПЗП та бактерія діють синергічно, підвищуючи вірулентність цього патогену.
Дослідники виявили, що НПЗП загострюють інфекцію C. difficile незалежно від інгібування ЦОГ, а натомість через нецільовий вплив на мітохондрії. Вченим вдалось це зробити шляхом обробки епітеліальних клітин товстої кишки молекулою-попередником, яка за структурою схожа на індометацин, але не має здатності інгібувати ферменти ЦОГ. Вони також звернули увагу на те, що комбінація препаратів і бактеріальних токсинів збільшує пошкодження мітохондрій епітеліальних клітин товстої кишки та порушує кілька важливих мітохондріальних функцій.
Ці механізми є початком для подальших досліджень, спрямованих на розуміння впливу мітохондріальних функцій під час інфікування C. difficile. Здобуті дані також можуть інформувати про те, як опосередковане мітохондріальне роз’єднання впливає на інші захворювання, такі як пошкодження тонкої кишки, запальні захворювання кишечника та колоректальний рак.