Головна Новини Гастроентерологія Підвищена кишкова проникність є передвісником целіакії у дітей

13 грудня, 2023

Підвищена кишкова проникність є передвісником целіакії у дітей

Підвищена кишкова проникність є передвісником целіакії у дітей

Дослідники з Mass General for Children (Массачусетська лікарня) визначили потенційний біомаркер, що передує розвитку целіакії в дітей. Використовуючи зразки крові, дані про навколишнє середовище та інші дані 10-річного проспективного геномного екологічного мікробіомного та метаболічного дослідження целіакії (CDGEMM), вчені виявили підвищення кишкової проникності в дітей, у яких розвивається целіакія.

Целіакія є одним із найпоширеніших аутоімунних захворювань на сьогоднішні, яке переважно розвивається в дитинстві та вражає 1 зі 100 людей. Діагноз целіакії встановлюється в людей із позитивним серологічним тестом на целіакію під час дотримання дієти, що містить глютен (тканинна трансглутаміназа IgA, антидезамідований гліадин-споріднений пептид IgA та IgG, ендомізіальні антитіла IgA), характерними гістологічними даними біопсії тонкої кишки та гаплотипом людського лейкоцитарного антигену (HLA) DQ2 або DQ8, ідентифікованим за допомогою молекулярно-генетичного тестування HLA-DQA1 і HLA-DQB1. Лікування проявів: довічне дотримання суворої безглютенової дієти (уникнення вживання в їжу пшениці, жита та ячменю); лікування дефіциту поживних речовин (заліза, цинку, кальцію, жиророзчинних вітамінів, фолієвої кислоти); часто стандартне лікування остеопорозу.

Кишкова проникність, яка вимірюється рівнями зонуліну, підвищується при певних хронічних запальних захворюваннях, наприклад, хворобі Крона або діабеті 1 типу. У статті «Зонулін як біомаркер для розвитку целіакії», опублікованій у Pediatrics, рівні широко використовуваного маркера кишкової проникності були вищими в когорті дітей віком 18 місяців, у яких згодом розвинулася целіакія.

Разом із вимірюванням рівня зонуліну в сироватці крові з 12-місячного віку до початку аутоімунної хвороби педіатри вивчали вплив факторів навколишнього середовища, у тому числі те, як часто малюкам вводили антибіотики. Результати показали підвищення рівнів зонуліну в підгрупі немовлят із групи ризику, які частіше вживали антибіотики. Результати збігаються із висновками схожих досліджень Данії та Норвегії. У документі автори закликають «продовжувати зусилля щодо скорочення непотрібних антибіотиків, аби допомогти в профілактиці захворювань у майбутньому».

Дослідження CDGEMM було засновано в Массачусетській лікарні у 2013 році докторами медицини Алессіо Фазано та Моріном Леонардо для вивчення прогресування генетичної схильності до целіакії. Відтоді понад 600 дітей та немовлят зі США та Італії, які мають родича першого ступеня із целіакією, надали зразки крові, калу та тканин, а також інформацію про навколишнє середовище і поглиблені клінічні дані.

Джерело: https://publications.aap.org/pediatrics/article-abstract/doi/10.1542/peds.2023-063050/196182/Zonulin-as-a-Biomarker-for-the-Development-of?redirectedFrom=fulltext