18 липня, 2024
Дослідження демонструють, що довгостроковий стан здоров’я пов’язаний із частотою дефекації
Дослідницька група під керівництвом Інституту системної біології (Сіетл, США) вивчила клінічні дані, інформацію про спосіб життя та індивідуальну мультиміоміку (сукупність геному, транскриптому, проетому, епігеному тощо) понад 1400 дорослих. Виявили, що те, як часто люди спорожнюють кишечник, може мати великий вплив на фізіологію та здоров’я людини. Їхні результати опубліковані в Cell Reports Medicine 16 липня. Дослідники вивчали дані учасників компанії Arivale, що займається оздоровленням своїх клієнтів.
Дослідницька група класифікувала частоту випорожнень за власними даними на чотири групи: закреп (одне або два випорожнення на тиждень), низька норма (від трьох до шести випорожнень на тиждень), висока норма (від одного до трьох випорожнень на день) і діарея. Після класифікації вчені шукали зв’язок між частотою дефекації та різними факторами, включно з демографічними особливостями, генетикою, мікробіомом кишечника, метаболітами крові та хімічним складом плазми. Дослідження показало, що вік, стать та індекс маси тіла (ІМТ) суттєво пов’язані із частотою дефекації. Зокрема, для молодших людей, жінок та тих, хто має нижчий ІМТ, як правило, характерні менш часті випорожнення.
Попередні дослідження показали, як частота дефекації може впливати на роботу кишкової екосистеми. Наприклад, якщо кал занадто довго затримується в кишечнику, мікроби використовують усі доступні харчові волокна, які вони ферментують у корисні коротколанцюгові жирні кислоти. Після цього екосистема перемикається на ферментацію білків, що виробляє кілька токсинів, які можуть потрапити в кров.
Зокрема, отримані побічні продукти бродіння білка, які, як відомо, спричиняють пошкодження нирок, такі як п-крезол-сульфат та індоксил сульфат, були в крові осіб, які повідомляли про закреп. Водночас клінічні показники, пов’язані з пошкодженням печінки, були підвищені в осіб із діареєю. Рівні індоксил сульфату в крові, зокрема, були значно пов’язані зі зниженою функцією нирок. Хронічні закрепи асоціювались із нейродегенеративними розладами та прогресуванням хронічної хвороби нирок у хворих пацієнтів.
Зважаючи на здобуті дані, дослідники пропонують лікарям звертати увагу не лише на Бристольську шкалу калу (таблицю, що дає змогу діагностувати можливі патології за формою та текстурою випорожнень), а й на частоту актів дефекації. Найкращі показники демонстрували люди, які дотримувалися простих правил: вживали продукти, багаті на клітковину, слідкували за рівнем гідратації, займалися регулярними фізичними навантаженнями та мінімізували стреси.
Джерело: https://www.cell.com/cell-reports-medicine/fulltext/S2666-3791(24)00360-4