4 листопада, 2024
Акупунктура для полегшення симптомів синдрому подразненого кишечника – що вбачає доказова медицина?
Нещодавнє рандомізоване контрольоване дослідження пролило світло на ефективність акупунктури для лікування синдрому подразненого кишечника (СПК), хронічного шлунково-кишкового розладу, який значно погіршує якість життя та часто не піддається традиційному лікуванню. Багатоцентрове дослідження, проведене в Китаї, вивчало вплив справжньої акупунктури (СА) проти фіктивної акупунктури (ФА) на пацієнтів, які не відповіли на стандартну терапію. Результати показали, що СА може запропонувати значне полегшення симптомів СПК, забезпечуючи потенційно ефективний альтернативний варіант лікування.
Синдром подразненого кишечника – це функціональний шлунково-кишковий розлад, що проявляється болем у животі, здуттям та зміною консистенції випорожнень. Причини СПК можуть бути багатофакторними. Теорії виникнення патології включають поєднання проблем «кишково-мозкової осі», змін у моториці кишечника, вісцеральної гіперчутливості, інфекцій, надмірного росту бактерій у тонкій кишці, дії нейромедіаторів, генетичних факторів і харчової поведінки. Лікування СПК проводиться з метою полегшення симптомів. Підходи до терапії включають зміни в дієті та призначення препаратів (проносних або антидіарейних, деяких антидепресантів, селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та пробіотиків).
Акупунктура (також голко- або рефлексотерапія) є методом нетрадиційної медицини, відомої у Китаї із II століття до н. е., і досі не має однозначного висновку щодо ефективності в доказовій медицині. Головна ціль акупунктури – подразнення периферичних нервових розгалужень за допомогою введення голок у відповідні точки. Ключова ідея методу – вплив на особливу життєву енергію людини, що циркулює меридіанами, своєрідними судинами в тілі.
Нове дослідження включало 170 учасників віком від 18 до 70 років, у яких був діагностований СПК відповідно до IV Римських критеріїв. Учасники були випадковим чином розподілені до групи СA або ФА у співвідношенні 1:1. Перша група отримувала лікування в певних акупунктурних точках, які, за уявленнями, впливають на функції ШКТ, тоді як група плацебо – поверхневе проколювання в неакупунктурних точках. Обидві групи пройшли по 12 сеансів протягом 4-тижневого періоду на додаток до звичайного догляду.
Основним показником результату була зміна балів за шкалою тяжкості симптомів синдрому подразненого кишечника (IBS-SSS), показника, який широко використовується для оцінки тяжкості перебігу СПК. Здобуті дані були несподіваними: учасники групи СA продемонстрували в середньому на 50 балів нижчі результати IBS-SSS, порівнюючи із групою ФА. Окрім того, перша група показала значне покращення якості життя, що вимірювали за допомогою опитувальника IBS-Quality of Life (IBS-QOL). Головним обмеженням дослідження було місце його проведення – Китай, тому необхідні додаткові експерименти з когортами з різних країн.
Джерело: https://link.springer.com/article/10.1007/s11684-024-1073-7