6 грудня, 2024
Учені вважають, що порушення сну є ознакою найпоширенішого захворювання печінки
Поширеність MASLD (стеатотична хвороба печінки, пов’язана з метаболічною дисфункцією) стрімко зростає в більшості регіонів світу, що спричинено збільшенням ожиріння та малорухливим способом життя. MASLD, раніше відома як неалкогольна жирова хвороба печінки, уже стала найпоширенішим захворюванням печінки: патологія вражає 30% дорослих і від 7% до 14% дітей і підлітків, і, за прогнозами, її поширеність зросте до понад 55% дорослих до 2040 року.
Стеатотична хвороба печінки, пов’язана з метаболічною дисфункцією (MASLD), – назва, прийнята у 2023 році для стану, раніше відомого як неалкогольна жирова хвороба печінки (NAFLD). Цей стан діагностується, коли спостерігається надмірне накопичення жиру в печінці (стеатоз) і принаймні один метаболічний фактор ризику. Ожиріння і діабет 2 типу, надмірна вага, метаболічний синдром, дієта з високим вмістом фруктози та літній вік є головними чинниками ризику. Патологія може прогресувати до розвитку фіброзу і стеатогенного цирозу печінки та спричиняти розвиток гепатоцелюлярної карциноми.
Більш ранні дослідження показали, що порушення біологічного годинника та циклу сну причетні до розвитку MASLD. Але Американська академія медицини сну рекомендувала використовувати об’єктивні вимірювання, а не суб’єктивні, такі як опитувальники сну, щоб довести цей гіпотетичний зв’язок між розладами сну та циркадним ритмом із MASLD і MASH. MASH — це більш важка форма MASLD, коли печінка страждає від запалення та рубцювання тканин, спричинених аномальним накопиченням жиру.
У період із 2019 до 2021 року до дослідження залучили 46 дорослих із діагнозом MASLD, MASH або MASH із цирозом печінки. Ще 8 пацієнтів із цирозом печінки, не пов’язаним з MASH, слугували для порівняння, тоді як друга група порівняння складалася з 16 здорових добровольців відповідного віку. Кожен учасник дослідження був оснащений актиграфом, пристроєм для визначення якості та кількості сну. Експерименти показали, що пацієнти з MASLD прокидалися на 55% частіше вночі та на 113% довше засинали, ніж друга група. Пацієнти з MASLD також частіше та довше спали вдень. Структура та якість сну, виміряні актиграфом, були подібним чином порушені в пацієнтів із MASH, MASH із цирозом печінки та цирозом, не пов’язаним із MASH.
Пацієнти з MASLD визначали свій сон як більш короткий, окрім того, вони повідомляли про регулярне тривале засинання та суб’єктивні відчуття «неефективності» сну. Механізми, що лежать в основі таких перехресних порушень, імовірно, включають генетичну схильність та активацію імунної відповіді, що спричинене супутнім ожирінням і метаболічним синдромом.
Джерело: https://www.frontiersin.org/journals/network-physiology/articles/10.3389/fnetp.2024.1458665/full