2 лютого, 2025
Прорив у лікуванні раку підшлункової залози: учені розпочинають клінічні дослідження
Новий підхід, розроблений ученими під керівництвом хіміка Джеймса Тура з Університету Райса (Г'юстон, США), може змінити лікування раку підшлункової залози, одного з найбільш небезпечних видів новоутворень з обмеженими терапевтичними можливостями. Дослідники запровадили цільовий метод назальної доставки, який використовує аміфостин – радіозахисний препарат, який історично вводили внутрішньовенно. Новий метод спрямований на захист здорових тканин від радіаційного ураження, що значно покращує результати лікування для пацієнтів.
Згідно із численними дослідженнями, проведеними провідними установами світу, високі дози опромінення значно покращують рівні виживання пацієнтів із неоперабельним раком підшлункової залози. Дози понад 45 Грей можуть завдати шкоди шлунково-кишковому тракту, проте для ефективної ліквідації пухлин підшлункової залози часто необхідні значно вищі дози. Відомо, що аміфостин, який використовують із 1970-х років, прискорює виведення токсичних метаболітів, поглинає вільні радикали, а також стимулює відновлення ДНК і позитивно впливає на експресію репаративних генів і ферментів.
Експерименти Тура, які фінансувалися Агентством передових оборонних дослідницьких проєктів, тривали майже два десятиліття. Хоча внутрішньовенне введення аміфостину ефективно захищає здорові тканини під час променевої терапії, його суттєві побічні дії обмежують застосування препарату. Команда науковців, очолювана Туром, продемонструвала, що пероральне введення може вибірково захистити шлунково-кишковий тракт від радіації. Однак пряма пероральна доставка викликала труднощі, оскільки шлунковий сік розщеплював препарат ще до того, як він потрапляв у кишечник.
Дванадцятипала кишка зазнає найбільшого радіаційного навантаження під час променевої терапії, оскільки вона у вигляді підкови оточує головку підшлункової залози. Для застосування максимально безпечних доз терапії та одночасного захисту суміжних до залози органів учені почали використовувати два підходи. Перший спосіб доставки аміфостину – за допомогою назодуоденального зонда, другий – таблетка для перорального застосування, що вкрита оболонкою, яка захищає від дії шлункової кислоти та доставляє препарат безпосередньо до дванадцятипалої кишки.
Доклінічні експерименти на тваринних моделях показали приголомшливі результати: миші, які отримували пероральну форму аміфостину та променеву терапію, досягли 100 % виживання через 10 днів, тоді як миші без такого лікування померли. Поєднання аміфостину та променевої терапії майже втричі збільшило час виживання мишей, що, перераховуючи на людські роки, додає кілька років життя. Отримавши схвалення FDA, дослідницька група планує найближчим часом розпочати клінічні випробування на людях. На думку науковців, аміфостин може стати можливим для високодозової променевої терапії інших видів раку черевної порожнини та органів малого таза, наприклад, гепатобіліарних пухлин.
Джерело: https://interestingengineering.com/health/scientists-test-cancer-nasal-drug