15 жовтня, 2025
Ківі, житній хліб і магній: останні дієтичні рекомендації для пацієнтів із хронічними закрепами
Хронічний закреп, або мала частота випорожнень (менше 3 разів за тиждень), один із найпоширеніших шлунково-кишкових розладів, що вражає понад 10 % населення світу. Для більшості пацієнтів це не просто дискомфорт: тривале порушення дефекації знижує якість життя, викликає психологічний стрес і створює значне навантаження на систему охорони здоров’я. Попри поширеність проблеми, лікування часто зводиться до універсальних порад споживати більше води або вживати більшу кількість клітковини. Однак, як показує нове дослідження Королівського коледжу у Лондоні, такий підхід не завжди працює.
Міжнародна група експертів із Великої Британії, Данії та Австралії розробила перші у світі науково обґрунтовані дієтичні рекомендації для дорослих із хронічним закрепом. Результати опубліковано одночасно у виданнях Journal of Human Nutrition & Dietetics та Neurogastroenterology & Motility, а самі рекомендації схвалені Британською дієтичною асоціацією (BDA).
У роботі проаналізовано понад 75 рандомізованих клінічних досліджень, а висновки сформульовані відповідно до системи GRADE, що оцінює якість доказів. Замість загального поняття «висококліткової дієти», ефективними для покращення частоти та консистенції випорожнень визнано конкретні продукти: плоди ківі, житній хліб, питна вода із високим умістом мінералів, добавки подорожника (псиліум), оксид магнію та деякі штами пробіотиків.
Ці стратегії показали реальне поліпшення стану пацієнтів – збільшення частоти дефекацій, зменшення напруження та поліпшення суб’єктивного відчуття комфорту. Натомість популярні засоби, як-от сена або дієти з високим вмістом клітковини, не отримали переконливих доказів ефективності.
Важливо, що нові рекомендації фокусуються не лише на об’єктивних показниках, а й на якісних аспектах життя – відчутті полегшення, болю та здуття. Такий підхід дозволяє лікарям і дієтологам індивідуалізувати поради, враховуючи специфіку симптомів у кожного пацієнта. Для зручності впровадження у практику розроблено клінічний інструмент, який допомагає швидко підібрати дієтичні стратегії за наявними скаргами.
Керівниця проєкту дієтологиня докторка Еіріні Діміді зазначає: «Ми вперше чітко визначили, які дієтичні втручання справді допомагають, а які не мають доказів. Це дозволить пацієнтам частіше самостійно контролювати симптоми, покращуючи своє повсякденне життя».
Попри загальну користь клітковини для метаболічного здоров’я, автори наголошують: немає достатніх даних, що звичайне підвищення її споживання ефективне за хронічних закрепів. Натомість певні джерела рослинних волокон, такі як ківі або житній хліб, демонструють значно вищу біологічну активність завдяки унікальному поєднанню клітковини, ферментів і фітохімічних сполук.
Магнію оксид належить до осмотичних проносних засобів, які утримують воду в кишечнику, полегшуючи проходження калових мас. Доведено, що при тривалому вживанні в невеликих дозах він має сприятливий профіль безпеки. Пробіотики – ще один перспективний напрям. У дослідженнях Bifidobacterium lactis і Lactobacillus casei підвищували частоту дефекацій і зменшували здуття живота, особливо в жінок середнього віку.
Нові настанови задають вектор розвитку доказової нутриціології за функціональних кишкових розладів. За словами професора Кевіна Вілена, одного з авторів рекомендацій, «тепер лікарі та пацієнти в усьому світі можуть отримувати поради, засновані на найкращих доступних доказах, а це реальний крок до підвищення якості життя».
Джерело: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/jhn.70133