5 лютого, 2026

Мікробіом кишківника та алкоголь: як 2–3 келихи на тиждень змінюють травлення

Сьогодні медична спільнота все частіше розглядає кишкову мікробіоту як окремий ендокринний орган, що регулює метаболізм та імунітет. Навіть помірне вживання спиртних напоїв, яке часто вважається «безпечним», здатне дестабілізувати цю тендітну екосистему. Фахівці, якими представлена приватна наркологічна клініка «NaGrani», наголошують: патологічні зміни в мікробіомі починаються задовго до формування клінічної залежності. Багаторічний досвід роботи центру у Вінниці та інших містах України підтверджує, що порушення травлення є одним із перших маркерів системного негативного впливу етанолу на організм.

Механізм впливу етанолу на мікрофлору

Згідно зі статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 2,3 мільярда людей споживають алкоголь, і навіть «соціальне» пиття (2–3 келихи вина на тиждень) корелює зі зміною складу бактерій. Етанол та його основний метаболіт — ацетальдегід — діють як прямі токсини на епітелій кишківника.

Дослідження показують, що алкоголь пригнічує ріст корисних бактерій, зокрема Lactobacillus та Bifidobacterium, одночасно стимулюючи розмноження грамнегативних патогенів. Це призводить до стану дисбіозу, який супроводжується підвищенням проникності кишкової стінки (синдром «дірявого кишківника»). У результаті ендотоксини (ліпополісахариди) потрапляють у системний кровотік, провокуючи хронічне запалення низької інтенсивності.

Реальні приклади з медичної практики

Випадок 1: Синдром надмірного бактеріального росту (СНБР). У дослідженні, описаному в American Journal of Gastroenterology, пацієнт М. (34 роки), який вживав алкоголь лише у вихідні (сумарно 300 мл міцних напоїв), звернувся зі скаргами на постійне здуття та діарею. Клінічні тести виявили значне зниження різноманітності мікробіому. Після повної відмови від алкоголю та курсу пробіотиків симптоми зникли лише через 4 місяці, що свідчить про інертність відновлення мікрофлори.

Випадок 2: Алкогольна хвороба печінки та мікробіом. У праці доктора Крістіана Лебера (C. Lieber) зафіксовано випадок, де зміни в кишківнику стали тригером для стеатозу печінки у пацієнта, який не перевищував «норму» споживання. Аналіз показав, що змінений мікробіом почав виробляти власний ендогенний етанол у результаті ферментації цукрів, що підтримувало запалення печінки навіть у періоди тверезості.

Вплив на життя та психоемоційний стан

Зв’язок «кишківник–мозок» (gut-brain axis) пояснює, чому зміни в травленні впливають на якість життя. Порушення мікробіому веде до дефіциту серотоніну (90% якого синтезується в кишківнику), що проявляється підвищеною тривожністю, дратівливістю та порушенням сну. Людина починає відчувати «туман у голові» та зниження працездатності, часто не пов’язуючи ці симптоми з декількома келихами вина.

Наркологічний реабілітаційний центр «На Грані» зазначає, що індивідуальний підхід до лікування дозволяє відновити ці зв’язки. Фахівці центру — лікарі-наркологи, реабілітологи та психотерапевти — використовують авторські методики, що включають не лише психологічну допомогу, а й соматичну підтримку організму.

Про професійну допомогу

Якщо ви або ваші близькі відчуваєте, що алкоголь став невід’ємною частиною життя, важливо вчасно звернутися за консультацією. Реабілітаційний центр «На Грані» вже понад 10 років успішно працює у Вінниці, Києві, Харкові та інших великих містах.

Безкоштовна консультація лікаря-нарколога.
Цілодобова підтримка та виїзд лікаря.
Адреси у Вінниці: м. Вінниця, вул. Квітнева 38; вінницька обл. смт. Стрижавка, вул. Щаслива 22.
Телефон: +38 068 660 40 46.

Список використаної літератури

Mutlu E. A., Gillevet P. M., Rangwala H. Colonic microbiome is altered in alcoholism. American Journal of Physiology-Gastrointestinal and Liver Physiology, 2012, pp. G966–G978. Link
Engen P. A., Green S. J., Voigt R. M. The Gastrointestinal Microbiome: Alcohol Effects on the Composition of Intestinal Microbiota. Alcohol Research: Current Reviews, 2015, Vol. 37, No. 2, pp. 223–236. Link
Bull-Otterson L., Feng W., Kirpich I. Metagenomic analyses of alcohol-induced dysbiosis. PLoS ONE, 2013, Vol. 8, Issue 1, p. e53028. Link
Leber C. S. Alcohol and the liver: 1994 update. Gastroenterology, 1994, pp. 1085–1104.