16 жовтня, 2026
Успішні експерименти щодо лікування опікових ран: пептид проти бактерій без системного всмоктування
Місцеві антибіотики допомагають контролювати інфекцію опікових ран, однак їхнє надмірне застосування може порушувати баланс шкірного мікробіому та сприяти поширенню антимікробної резистентності. Альтернативою можуть стати антимікробні пептиди, які руйнують мембрани мікроорганізмів. Один із таких кандидатів – синтетичний пептид пецелеганан (PL-5), розроблений для боротьби зі збудниками ранових інфекцій. У дослідженні останньої, третьої фази оцінювали ефективність і безпеку препарату за місцевого застосування в дорослих з інфікованими опіками.
Багатоцентрове рандомізоване дослідження охопило 348 пацієнтів віком 18–65 років із легкими інфекціями опікових ран. Площа ураження не перевищувала 10 % загальної поверхні тіла, а тестові рани становили 25–100 см² і мали позитивні результати бактеріологічного посіву. Учасники отримували спрей PL-5 у концентрації 2 % або плацебо один раз на добу протягом 14 днів. Дослідження проводили у 23 центрах Китаю; результати опублікували 6 жовтня 2026 року в журналі Burns & Trauma.
На 15-й день повне загоєння ран зафіксували у 64,3 % пацієнтів, які отримували PL-5, проти 43,1 % у групі плацебо. На 21-й день рани повністю загоїлися відповідно у 73,5 % і 56,9 % учасників. На восьмий день статистично значущої різниці між групами не було, що вказує на помітніший ефект лікування на пізніших етапах спостереження.
Перевага PL-5 стосувалася не лише загоєння. На 15-й день мікробіологічну ефективність зареєстрували у 72,3 % пацієнтів групи пептиду проти 50,5 % у групі плацебо. Активність препарату підтверджено щодо дев’яти поширених збудників ранових інфекцій, зокрема Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis. Водночас ці результати не доводять, що пептид запобігає розвитку резистентності у клінічній практиці: для такого висновку потрібні окремі дослідження.
Концентрації PL-5 у крові залишалися нижчими за межу кількісного визначення, що свідчить про відсутність виявлюваного системного всмоктування. Частота небажаних явищ була подібною в обох групах; серйозних реакцій, пов’язаних із препаратом, і смертей не зафіксували. Автори зазначають, що локальна дія пептиду потенційно дає змогу зменшити потребу в антибіотиках широкого спектра, однак сьогодні PL-5 залишається досліджуваним засобом.
Зараз учені проводять фінальні дослідження, перевіряючи ефективність у ширших популяціях, оцінюючи ризик рецидиву інфекції та відстежуючи можливі зміни чутливості збудників перед отриманням дозволу від регуляторних органів і впровадженням препарату у практику.
Джерело: https://academic.oup.com/burnstrauma/advance-article/doi/10.1093/burnst/tkag064/8869146?login=false