23 липня, 2020
Клінічні характеристики й фактори ризику тяжкого перебігу та летального результату COVID‑19 в онкологічних хворих Уханя та Хубея
При дослідженні тяжкості перебігу COVID‑19 в онкологічних хворих (Ухань, Китай) отримані клінічні та лабораторні дані щодо додаткових факторів ризику для цієї категорії населення, окрім уже відомих (літній вік, підвищення рівня інтерлейкіну‑6, прокальцитоніну, D-димеру та зменшення кількості лімфоцитів). До них належать підвищення рівня фактора некрозу пухлини, NT-proBN, зменшення кількості CD4+ Т-клітин та альбумін-глобулінового співвідношення. Ці лабораторні критерії можуть бути корисними для ранньої ідентифікації прогресування хвороби. У другому звіті (Хубей, Китай) представлені клінічні характеристики, прогноз і фактори ризику смерті в онкохворих із COVID‑19. Зокрема, у цьому звіті йшлося про високий рівень летальності серед госпіталізованих із COVID‑19 пацієнтів, хворих на рак. Факторами ризику високої летальності на ранніх стадіях хвороби є проведення хіміотерапії за 4 тижні до появи симптомів COVID‑19 та чоловіча стать пацієнта. Результати обох досліджень опубліковані у журналі The Lancet Oncology 29 травня (J. Tian et al., 2020; K. Yang et al., 2020).
Перше багатоцентрове ретроспективне когортне дослідження включало дорослих пацієнтів з усіма типами солідних пухлин і злоякісними онкогематологічними захворюваннями з лабораторного підтвердженим діагнозом COVID‑19, які були госпіталізовані в одну з 9 лікарень Уханя з 13 січня по 18 березня 2020 р. Всього за цей період було госпіталізовано 13 077 хворих на COVID‑19. У дослідження було включено 232 онкологічних пацієнти з COVID‑19 та 519 осіб, які не хворіли на рак (група порівняння). Медіана спостереження становила 29 днів в онкологічних хворих та 27 днів у тих, хто не хворів на рак. Результати дослідження показали, що онкологічні хворі частіше мали тяжкий перебіг COVID‑19, ніж пацієнти без раку (64 та 32% відповідно, відношення шансів – ВШ – 3,61; 95% довірчий інтервал – ДІ – 2,59-5,04; p <0,0001).
Вплив на перебіг інфекційного захворювання факторів ризику, про які раніше повідомлялося у пацієнтів без онкологічних захворювань, такі як старший вік, підвищений рівень інтерлейкіну‑6, прокальцитоніну, D-димеру та зменшена кількість лімфоцитів, був підтверджений у пацієнтів із раком.
Команда дослідників також визначила додаткові фактори ризику, які сприяють тяжкому перебігу COVID‑19 в онкологічних хворих: пізня стадія пухлини (ВШ 2,60; 95% ДІ 1,05-6,43; р=0,039), підвищення рівня фактора некрозу пухлини (ВШ 1,22; 95% ДІ 1,01-1,47; р=0,037) та NT-proBNP (ВШ 1,65; 95% ДІ 1,03-2,78; p=0,032), зменшення кількості CD4+ T-клітин (ВШ 0,84; 95% ДІ 0,71-0,98; p=0,031) та зменшення альбумін-глобулінового співвідношення (ВШ 0,12; 95% ДІ 0,02-0,77; p=0,024).
Автори дійшли висновку, що ці показники є корисними для оцінювання ступеня тяжкості захворювання та їх слід ретельно контролювати під час лікування COVID‑19 у разі несприятливого статусу. Більшу увагу слід приділяти хворим на рак із COVID‑19, оскільки результати дослідження свідчать про те, що перебіг COVID‑19 у них, найімовірніше, буде тяжчим, ніж в осіб без раку.
У другому багатоцентровому ретроспективному когортному дослідженні взяли участь 205 онкологічних хворих з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID‑19 з тяжким перебігом, які були госпіталізовані у 9 лікарень Хубея з 13 січня по 18 березня 2020 р. Станом на 20 квітня 2020 р. усі пацієнти були виписані або померли. У цьому дослідженні порівнювали клінічні та лабораторні характеристики, історію хвороби раку у пацієнтів, які вижили та померли.
Середній вік хворих становив 63 роки (від 14 до 96 років); 109 (53%) пацієнтів – жінки. Загалом 183 (89%) пацієнти мали солідні пухлини, 22 (11%) – гематологічні злоякісні захворювання. Найбільш поширеними солідними пухлинами були рак молочної залози (20%), колоректальний рак (14%) і рак легені (12%). Середня тривалість спостереження становила 68 днів. Загалом 54 (30%) пацієнти зі 182 отримували протипухлинну терапію протягом 4 тижнів до появи симптомів інфекційного захворювання. 30 (15%) пацієнтів з 205 були переведені до відділення інтенсивної терапії, а 40 (20%) померли під час стаціонарного лікування.
Пацієнти з гематологічними злоякісними захворюваннями мали гірший прогноз, ніж із солідними пухлинами. Зокрема, 9 (41%) пацієнтів із 22 із гематологічними злоякісними захворюваннями померли, що значно більше, ніж пацієнтів з солідними пухлинами – 31 (17%) із 183.
Тяжка пневмонія розвинулася у 52 (25%) пацієнтів, а летальність у госпіталізованих онкологічних хворих з COVID‑19 становила 20%, що набагато вище, ніж летальність від COVID‑19 у загальній популяції населення Китаю (1%). Багатовимірний регресійний аналіз показав, що проведення хіміотерапії протягом 4 тижнів до появи симптомів (ВШ 3,51; 95% ДІ 1,16-10,59; р=0,026) та чоловіча стать (ВШ 3,86; 95% ДІ 1,57-9,50; р=0,0033) є факторами ризику смерті під час стаціонарного лікування.
Повна версія за посиланнями:
DOI: https://doi.org/10.1016/S1470-2045(20)30309-0.
DOI: https://doi.org/10.1016/S1470-2045(20)30310-7.
Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 3 (64) 2020 р.