16 серпня, 2021
Дослідники оцінюють генетичні особливості розвитку імунітету Т-клітин до штамів SARS-CoV-2
Постійна поява нових мутацій SARS-CoV-2 дозволяє вірусу більш ефективно поширюватися і уникати антитіл. Однак незрозуміло, чи здатні нові штами уникнути імунітету до Т-клітин – однієї з основних ліній захисту організму від COVID-19.
Розвиток імунної відповіді Т-клітин значною мірою залежить від генетичних факторів, у т. ч. варіацій в генах основного комплексу гістосумісності (також відомої як HLA). Кожен варіант гена HLA має відповідну молекулу, яка ідентифікує певний набір пептидів вірусу. Таких варіацій генів існує величезна кількість, і кожна людина має їх унікальний набір.
Ефективність розвитку Т-клітинного імунітету до штамів COVID-19 різна від людини до людини. Залежно від набору молекул HLA, імунна система деяких людей ідентифікує та нищить мутований вірус з такою ж ефективністю, як і базову форму вірусу. В інших відповідь менш ефективна.
Дослідники оцінили генетичні особливості розвитку Т-клітинного імунітету до 11 основних варіантів SARS-CoV-2, проаналізувавши найпоширеніші варіанти генів HLA.
Вчені використовували біоінформатику для оцінки спорідненості зв'язування сотень варіацій молекул HLA і десятків тисяч пептидів вірусу основних варіантів SARS-CoV-2 (Альфа, Бета, Гамма, Дельта, Каппа, Лямбда та ін.). Команда виявила алелі HLA, які демонстрували найбільш змінений набір ідентифікованих пептидів вірусу. На думку науковців, мутовані варіанти можуть становити більший ризик для людей із цими алелями.
Однак слід зазначити, що Т-клітинний імунітет працює так, що зміна молекул HLA і рецепторів Т-клітин запобігає ухиленню вірусів від імунної відповіді. За результатами дослідження не виявлено жодного варіанта генотипу HLA, на який істотно негативно впливають вірусні мутації. Це означає, що навіть в умовах зниження ефективності антитіл Т-клітинний імунітет продовжує ефективно працювати.