15 травня, 2024
Експериментальна генна терапія вірусу простого герпесу досягає значного прогресу в лабораторних дослідженнях
Дослідники з Онкологічного центру Фреда Гатча (Сіетл, штат Вашингтон) виявили, що експериментальна генна терапія вірусу простого герпесу (ВПГ) видаляє 90 % або більше інфекції та значно пригнічує кількість вірусу, який може поширитися від інфікованої людини. «Герпес дуже підступний. Він ховається серед нервових клітин, а потім знову пробуджується та спричиняє пухирцеві висипання на шкірі, – каже Кейт Джером, докторка медичних наук, професорка відділу вакцин та інфекційних захворювань центру. – Наша мета – вилікувати людей від цієї інфекції, щоб їм не доводилося жити із тривогою про спалахи хвороби або передачу її іншій людині». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно 3,7 мільярда людей віком до 50 років (67 %) мають ВПГ-1, який спричиняє оральний герпес. За оцінками, 491 мільйон людей віком 15–49 років (13 %) у всьому світі мають ВПГ-2, який є причиною генітального герпесу.
Експериментальна генна терапія передбачає введення у кров суміші молекул для редагування генів, які шукають, де в організмі міститься вірус герпесу. Суміш складається з модифікованих у лабораторії вірусів, які називаються векторними, що зазвичай використовуються в генній терапії, а також ферментів, які працюють як молекулярні ножиці. Коли вектор досягає нервових скупчень, де розміщується вірус герпесу, молекулярні ножиці відрізають його гени, щоби пошкодити їх або повністю видалити вірус. Учені використовують фермент мегануклеазу, який «розрізає» ДНК вірусу герпесу у двох різних місцях. Ці «надрізи» пошкоджують вірус настільки, що він не може самостійно відновитися. Тоді власні захисні системи організму розпізнають пошкоджену ДНК як чужорідну та позбуваються неї.
Використовуючи мишачі моделі інфекції, експериментальна терапія ліквідувала 90 % вірусу простого герпесу 1, також відомого як оральний герпес, і 97 % ВПГ-1, що спричиняє генітальні враження. Знадобилося близько місяця, аби миші, які отримували лікування, продемонстрували такі результати. Крім того, дослідники виявили, що генна терапія проти вірусу значно зменшила як частоту, так і кількість його виділення. Учені задоволені тим, наскільки добре працює генна терапія на моделях тварин, і планують застосувати її для лікування людей. Науковці також зазначають, що поточне дослідження вивчало ВПГ-1, однак вони працюють над адаптацією технології редагування генів і для націлювання на ВПГ-2. «Ми співпрацюємо із численними партнерами, коли наближаємось до клінічних випробувань, тому узгоджуємось із федеральними регуляторними структурами, аби гарантувати безпеку та ефективність генної терапії», – зауважує Джером.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41467-024-47940-y