4 грудня, 2025
Несподіваний ефект вакцини проти оперізуючого герпесу: зниження ризиків деменції на 20 %
Останні дані з Уельсу (Велика Британія) надали найпереконливіший на сьогодні доказ того, що вакцинація проти оперізуючого герпесу може знижувати ризик розвитку деменції. Дослідження, проведене групою вчених зі Стенфордської медичної школи, використало унікальну ситуацію в системі охорони здоров’я Уельсу, де правила впровадження живої атенуйованої вакцини створили умови, максимально близькі до рандомізованого клінічного випробування. Це дало можливість мінімізувати типовий для епідеміологічних робіт «ефект здорового працівника», який зазвичай ускладнює аналіз впливу вакцинації на довготривалі наслідки, включно з когнітивними.
Вірус Varicella Zoster, що зберігається латентно протягом життя, здатний реактивуватися в літньому віці, спричиняючи оперізуючий герпес і системне запалення. Саме можливість тривалого нейроінвазивного впливу вірусу стала основою гіпотези, яка вже кілька років обговорюється в науковій спільноті: хронічні вірусні інфекції можуть бути модифікованими чинниками ризику деменції. У новому дослідженні було проаналізовано дані понад 280 000 людей віком 71–88 років, які на момент старту вакцинації не мали деменції.
Порівняння груп, розділених ледь помітною різницею у віці – ті, хто встиг отримати право на щеплення, і ті, хто не мали такої можливості, – виявило серед вакцинованих зниження ризику деменції протягом наступних семи років на 20 %. Цей ефект залишався стабільним під час проведення всіх аналізів чутливості, включно з оцінкою смертності, діагнозів легких когнітивних порушень і супутніх захворювань.
Наступний аналіз, опублікований у журналі Cell, показав ще більш несподіваний результат: люди з уже діагностованою деменцією, які отримали щеплення, рідше помирали від її ускладнень упродовж дев’ятирічного спостереження. Це свідчить про потенційну терапевтичну дію, що може сповільнювати прогресування нейродегенерації. Особливо виражений захисний ефект спостерігали в жінок, імовірно через відмінності в імунній відповіді та частоті реактивації вірусу.
Який саме механізм лежить в основі захисної дії – імуномодуляція, зменшення вірусних реактивацій або інші процеси, – ще належить з’ясувати. Невідомо й те, чи матиме новіша субодинична вакцина (що містить окремі вірусні білки) аналогічний ефект, хоча вона демонструє вищу ефективність щодо профілактики оперізуючого герпесу.
Команда дослідників уже підтвердила подібні результати в Австралії, Новій Зеландії, Канаді та Англії, що підсилює аргументи на користь причинного зв’язку. Проте остаточні докази може надати лише велике рандомізоване клінічне дослідження. На думку авторів, таке випробування може бути коротким і простим, адже вакцина вже має відомий профіль безпеки й потребує лише одноразового введення.
Відкриття, яке починалося як аналіз випадкової епідеміологічної особливості, може сформувати нову стратегію профілактики деменції. Якщо результати підтвердяться, щеплення проти оперізуючого герпесу може посісти зовсім нове місце у клінічній практиці – як інструмент, що здатен впливати на один із найгостріших викликів старіння населення.
Джерело: https://www.cell.com/cell/fulltext/S0092-8674(25)01256-5