7 лютого, 2025
Вакцина проти раку є багатонадійною для пацієнтів із III та IV стадіями ниркової карциноми – результати першої фази випробувань
Дослідники Інституту раку Дани-Фарбера (американський дослідницький центр, який посідає 4 місце в рейтингу онкологічних лікарень у світі) повідомляють про свої нові успіхи. Усі 9 пацієнтів, яких лікували від світлоклітинної нирково-клітинної карциноми III або IV стадій, продемонстрували чудову імунну відповідь після використання персоналізованої вакцини проти раку. Вакцини були введені після операції з видалення пухлини і призначені для «навчання» імунної системи організму розпізнавати та знищувати будь-які залишкові пухлинні клітини. Після 34 місяців спостереження жоден пацієнт не мав будь-яких серйозних побічних реакцій або рецидиву хвороби.
Нирково-клітинний, або гіпернефроїдний, рак є найпоширенішим типом ниркових новоутворень (приблизно 90 % усіх випадків). Пухлина представлена вузлом м’якої консистенції строкатого вигляду, що швидко дає гематогенні метастази в легені, печінку, кістки і протилежну нирку. Стандартним лікуванням пацієнтів зі світлоклітинною нирково-клітинною карциномою III або IV стадій є операція з видалення пухлини. Хірургічне втручання може супроводжуватися імунотерапією пембролізумабом, інгібітором імунних контрольних точок. Однак приблизно дві третини пацієнтів стикаються з повторним розвитком пухлинного процесу.
Для нового дослідження залучили дев’ять пацієнтів і використали індивідуальну вакцину після операції. 5 пацієнтів також отримали іпілімумаб разом із вакциною. Вакцини персоналізовані для розпізнавання пухлин пацієнта, використовуючи як орієнтир патологічну тканину, видалену під час операції. Команда вчених вивчає молекулярні особливості пухлинних клітин, які відрізняють їх від здорових структур. Ці особливості, які називаються неоантигенами, – крихітні фрагменти мутантних білків, які є в пухлині.
Учені використовують алгоритми для визначення, які із цих неоантигенів включити у вакцину для активації імунної відповіді. Потім вакцину виготовляють і вводять пацієнту, через певний час проводять 2 ревакцинації. У деяких пацієнтів спостерігалися місцеві реакції в місці ін’єкції, в інших – грипоподібні симптоми, про інші побічні ефекти не повідомлялося. Науковці виявили, що вакцина викликала імунну відповідь протягом трьох тижнів, кількість індукованих вакциною Т-клітин зросла в середньому у 166 разів, і ці Т-клітини залишалися в організмі на високому рівні протягом трьох років. Зараз учені планують подальші перевірки свого підходу із залученням більшої кількості учасників.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41586-024-08507-5