10 серпня, 2025
Новий генетичний маркер, що допомагає більш надійно передбачити відторгнення ниркового трансплантата
Підбір сумісного донора для пацієнта з термінальною нирковою недостатністю залишається одним із найскладніших етапів трансплантації. Традиційно основу оцінки сумісності становить типування антигенів HLA – головного комплексу гістосумісності. Проте навіть при високому HLA-збігу частина пацієнтів стикається із відторгненням трансплантата, що зумовлює довічну імуносупресію та ризики її ускладнень. Дослідники з Університету Піттсбурга (штат Пенсильванія, США) запропонували новий підхід до стратифікації ризиків – генетичний аналіз рецептора SIRP-альфа (SIRPα).
Цей рецептор, що експресується на поверхні моноцитів, є важливою ланкою системи вродженого імунітету, яка допомагає клітинам розпізнавати «своє» та «чуже». Ще 2017 року експерименти на тваринних моделях засвідчили, що SIRP-альфа впливає на активацію імунної відповіді за пересадки органів. Останнє дослідження, опубліковане в Science Translational Medicine, підтвердило його клінічне значення для трансплантації нирок у людей.
У межах наукової розвідки вивчено понад 700 пар «донор–реципієнт» із клінік Піттсбурга та Північно-Західного університету (США). На основі генетичного аналізу було виділено дві основні алельні групи SIRP-альфа, умовно позначені як тип A та тип B. Найгірші результати спостерігалися в парах, де мав місце алельний конфлікт, тобто донор і реципієнт мали різні SIRP-типи. У таких випадках частіше реєстрували раннє гостре відторгнення, підвищений рівень фіброзу трансплантата та зниження його функції в довгостроковій перспективі.
Варто наголосити, що запропонований підхід не замінює HLA-типування, а доповнює його, надаючи додаткові інструменти для персоналізації імуносупресивної терапії. Виявлення SIRP-альфа-конфлікту може сигналізувати про потребу в інтенсивнішій імуносупресії, зокрема, використанні кортикостероїдів або таргетних препаратів, спрямованих на моноцити. Це відкриває шлях до більш точного прогнозування перебігу трансплантації та уникнення імуноопосередкованої дисфункції трансплантата.
Автори дослідження зазначають, що наступним кроком буде оцінка ефективності терапії, спрямованої на моноцити, у пацієнтів із SIRP-альфа-конфліктом. Це дасть змогу створити алгоритми персоналізованої імуносупресії, враховуючи не лише адаптивний, а і вроджений імунітет. Отже, доповнення традиційного HLA-типування аналізом SIRP-альфа може суттєво підвищити прогностичну точність за трансплантації нирок. У клінічній практиці це означає збільшення шансів на довготривале функціонування трансплантата, зменшення кількості повторних операцій і, зрештою, зниження навантаження на систему охорони здоров’я та донорські черги.
Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/scitranslmed.ady1135