10 вересня, 2026
271 день без діалізу: як генетично модифікована свиняча нирка стала містком до трансплантації людського органа
Дефіцит донорських органів залишається однією з головних проблем трансплантології, а для пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю очікування трансплантації часто означає тривале лікування діалізом. Ксенотрансплантація – пересадка органів між представниками різних видів – може запропонувати інший підхід: тимчасово відновити функцію нирок за допомогою генетично модифікованого органа та підтримувати пацієнта без діалізу до появи людського донора.
Такий сценарій уперше реалізували в Массачусетській лікарні загального профілю (США). У січні 2025 року 66-річному Тіму Ендрюсу пересадили генетично модифіковану свинячу нирку, а через рік він отримав нирку від померлого донора. Випадок, описаний у журналі The Lancet, став першим задокументованим успішним переходом від ксенотрансплантації нирки до трансплантації людського органа.
Пересаджена нирка почала функціонувати одразу, а пацієнт прожив без потреби в діалізі 271 день – найдовший на сьогодні період діаліз-незалежного виживання після трансплантації свинячої нирки людині. Ранній епізод Т-клітинно-опосередкованого відторгнення вдалося контролювати лікуванням. Упродовж спостереження також не виявили передачі патогенів від свині людині, що є одним із принципових питань безпеки ксенотрансплантації.
Проблеми виникли приблизно через шість місяців, коли імуносупресію довелося зменшити через інфекційне ускладнення. Після цього у ксенотрансплантаті розвинулися мікросудинне ушкодження та запальний процес, які поступово призвели до втрати функції органа. Цей механізм пізньої дисфункції має особливе значення для подальших досліджень, оскільки вказує на необхідність точнішого балансу між контролем відторгнення та ризиком інфекцій.
Після втрати функції свинячої нирки пацієнтові виконали трансплантацію нирки від померлого донора. Новий трансплантат почав працювати негайно, а під час подальшого спостереження не виявили ознак сенсибілізації. Отже, попередня ксенотрансплантація не перешкодила подальшій пересадці людського органа.
Ксенотрансплантацію виконали за програмою розширеного доступу FDA (Управління з контролю за якістю харчових продуктів та медикаментів США). За пацієнтом ретельно спостерігали, контролюючи функцію трансплантата, розвиток відторгнення, утворення антитіл і можливу передачу збудників.
«Дефіцит органів – найбільша криза, з якою ми зараз стикаємося у трансплантології», - зазначив Леонардо Ріелла, лікар і доктор філософії, провідний автор роботи, фахівець Центру трансплантаційних наук та відділення нефрології Mass General Brigham (США). За його словами, на першому етапі ксенотрансплантація може стати «містком», який дозволить пацієнтам відмовитися від діалізу на час очікування людського донорського органа, а в майбутньому – за умови доведення тривалої безпеки й ефективності – потенційно перетворитися на самостійний метод лікування.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(26)01295-X/abstract