17 квітня, 2020
Сафінамід у клінічній практиці: іспанське багатоцентрове когортне дослідження
Хвороба Паркінсона (ХП) є другим за частотою нейродегенеративним розладом після хвороби Альцгеймера. На сьогодні на неї страждають близько 2-3% населення віком понад 65 років. Неврологічними маркерами цієї патології є зниження рівня дофаміну в базальних гангліях через прогресивну втрату нейронів у Substantia Nigra та наявність відкладень білка α-синуклеїну (тільця Леві).
ХП – складне гетерогенне захворювання, що охоплює множинні ділянки мозку за межами нігростріального дофамінергічного шляху. Характерними проявами є порушення моторної функції (брадикінезія, ригідність, тремор спокою), але широкий спектр немоторних симптомів може з’явитися на будь-якій стадії захворювання. На пізніх стадіях ХП поєднання моторних і немоторних порушень зазвичай провокує виражену функціональну недостатність і потребує пошуку індивідуалізованої стратегії лікування. Леводопа залишається золотим стандартом серед препаратів, схвалених для лікування ХП, але її тривалий прийом, прогресування захворювання вважаються важливими факторами ризику розвитку моторних і немоторних ускладнень.
Сафінамід, пероральна похідна α-аміноаміду, затверджений для лікування середньої та пізньої стадій ХП як додаткова терапія до стабільної дози леводопи (самостійно чи в поєднанні з іншими методами лікування). Препарат має подвійний механізм дії: він діє як потужний селективний зворотний інгібітор моноамінооксидази типу В і водночас модулює вивільнення глутамату. Рандомізовані контрольовані випробування сафінаміду як додаткової терапії продемонстрували покращення клінічного статусу пацієнтів, якості їхнього життя, а також відзначили зниження інтенсивності хронічного болю, лабільності настрою та проблем зі сном, асоційованих із ХП. Водночас дослідження показали низький відсоток розвитку побічних ефектів на тлі прийому препарату.
Метою цього дослідження було оцінити вплив сафінаміду як доповнення до лікування леводопою за шкалою CGI-С (Клінічна глобальна вираженність змін). Вторинними результатами були безпека, переносимість і вплив на тяжкість дискінезії.
У дослідженні взяли участь 213 учасників із ХП, які розпочали лікування сафінамідом на додаток до регулярної терапії леводопою відповідно до щоденної клінічної практики. Зі 178 пацієнтів покращення моторних і немоторних симптомів було виявлено в 76,4 та 26,2% відповідно. Інші 35 учасників передчасно відмовилися від прийому препарату через побічні ефекти. У 2% хворих спостерігалися небажані реакції у вигляді шлунково-кишкових розладів.
Наведені дані підтверджують, що сафінамід є ефективним і безпечним доповненням до терапії леводопою при ХП. Окрім того, препарат може забезпечувати додаткове клінічне покращення в пацієнтів із ХП, які раніше лікувалися іншими інгібіторами моноамінооксидази типу В.
Marti-Andres G. et al. Special issue progression of cognitive decline in older adults with Parkinson’s.
Brain Sciences MDPI 2019 Oct; 9 (10): 272.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5 (474), березень 2020 р.