10 січня, 2022
Ламотриджин пов’язаний із найнижчим ризиком смертності при постінсультній епілепсії
Серед протисудомних препаратів, які використовують як монотерапію при постінсультній епілепсії, ламотриджин пов’язаний із найнижчим ризиком смертності, тоді як вальпроєва кислота – з найвищим ризиком, свідчать нові дослідження вчених Гетеборзького університету (Швеція).
Дослідники використали дані з чотирьох великих популяційних реєстрів, до яких було включено усіх дорослих громадян Швеції з гострим інсультом за період із 1 липня 2005 р. по 31 грудня 2010 р. та з наступним початком епілепсії до 31 грудня 2015 р. Усього було досліджено 2577 осіб, 54 % з яких були чоловіки із середнім віком 78 років.
Основною причиною смерті у понад половині випадків (63 %) були серцево-судинні захворювання. Серед пацієнтів 82 % осіб перенесли гострий ішемічний інсульт, при цьому більшість (70 %) мали артеріальну гіпертензію. Дослідники оцінили ефективність протисудомних препаратів щодо виживання пацієнтів із постінсультною епілепсією, використовуючи карбамазепін як препарат порівняння.
Середній час між інсультом і першим діагностичним кодом, пов’язаним з епілептичним нападом, становив 347 днів. Середній час спостереження від початку лікування до смерті або цензурування наприкінці дослідження становив 2,2 роки.
Застосування вальпроєвої кислоти, фенітоїну та окскарбазепіну асоціювалося зі значно вищим ризиком смерті від усіх причин та серцево-судинних захворювань порівняно з карбамазепіном, тоді як ламотриджин мав значно нижчий ризик щодо обох зазначених несприятливих результатів. Хоча леветирацетам був пов’язаний із меншим ризиком серцево-судинної смерті, він не показав суттєвих переваг щодо загальної смертності.
Коли дослідники проаналізували 5-річну виживаність, відмінності між ламотриджином, вальпроєвою кислотою та карбамазепіном залишалися статистично значущими. Ламотриджин також мав найнижчий ризик смертності порівняно з карбамазепіном, за ним слідував леветирацетам, тоді як фенітоїн, окскарбазепін та вальпроєва кислота мали найвищий ризик.
Дослідники зазначають, що отримані результати можуть пояснюватися зміненим судинним ризиком. Зокрема, фермент-індукувальні препарати (карбамазепін та фенітоїн) посилюють метаболізм лікарських засобів, які зазвичай використовуються для вторинної профілактики після інсульту, в т. ч. антикоагулянти, блокатори кальцієвих каналів та статини.
«Люди з епілепсією після інсульту є вразливою групою, яка отримує вигоду від індивідуального лікування, і вибір протисудомних препаратів залежить від багатьох факторів. Однак на груповому рівні здається розумним уникати препаратів, які можуть впливати на інші ліки, що використовуються для запобігання інсульту та серцевих захворювань», – зазначив провідний автор дослідження, доктор медичних наук Девід Ларссон.
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/966285?src=#vp_1