8 лютого, 2022
Час, що проводять немовлята перед екраном, підвищує ризик аутизму
За даними понад 80 000 дітей, у однорічних хлопчиків, які перебували перед екраном щонайменше 2 години на день, було значно більше шансів мати розлад аутичного спектра (РАС) у трирічному віці.
ВООЗ та Американська академія педіатрії не рекомендують проводити час перед екраном немовлятам, які ще не досягли 18-ти місяців.
У дослідженні, опублікованому в журналі «JAMA Pediatrics», вчені з Університету Яманасі (Японія) та члени Японської групи вивчення навколишнього середовища залучали вагітних жінок у період із 2011 по 2014 рік; дані були проаналізовані у грудні 2020 року. Остаточна популяція дослідження включала 84 030 пар матерів і дітей.
Екранний час однорічних дітей оцінювали за допомогою анкети, в якій матерів просили повідомити, скільки годин вони дозволяли своїй дитині дивитися телевізор або DVD щодня. Основним результатом став діагноз РАС саме у віці 3-х років.
Загалом 330 дітям було встановлено діагноз РАС у трирічному віці, поширеність якого становила 0,4 %. Частка дітей з аутизмом віком 3 роки збільшувалася пропорційно збільшенню часу перед екраном у віці 1-го року (5,8 %, 22,3 %, 30,2 % і 31,7 % для дітей, які не проводять час перед екраном, проводять менше 1 години, від 1 до 2 годин та від 2 до 4 годин відповідно).
Відсоток дітей із діагнозом РАС, які щоденно проводили перед екраном 4 години або більше, становив 10 %. Більший час перед екраном однорічних дітей був пов’язаний із більш високими шансами на РАС у хлопчиків (76 %), але не у дівчат (24 %).
Дослідники відзначили, що час перед екраном у трирічних дітей не був пов’язаний із діагностикою аутизму у цьому віці, «оскільки вплив факторів навколишнього середовища на розвиток мозку змінюється з віком».
Вчені зазначили, що результати дослідження були обмежені кількома факторами, включаючи залежність від батьківських звітів про час, проведений перед екраном, а також можливість упередженості звітів. Інші обмеження включали можливу пропущену діагностику легких випадків РАС у 3 роки, а також нездатність враховувати такі змінні, як середовище догляду за дітьми, умови життя, захворювання, генетика та інвалідність.
Водночас результати були підкріплені великою кількістю досліджуваної популяції та вивченням екранного часу в ранньому дитинстві, зазначають вчені. Потрібні додаткові дослідження, щоб вивчити інші фактори, які сприяють зв’язку між розладами аутичного спектра і часом перед екраном, але, враховуючи швидке зростання використання пристроїв у дітей, «необхідно переглянути його вплив на здоров’я немовлят та контролювати надмірний час перед екраном».