18 липня, 2023
Хвороба Паркінсона: інтенсивні фізичні вправи можуть допомогти запобігти патології
Нейробіологи з факультету медицини Католицького університету Римського кампусу та Фонду поліклініки A. Gemelli IRCCS виявили, що інтенсивні фізичні вправи можуть уповільнити перебіг хвороби Паркінсона. Це відкриття може прокласти шлях до нових немедикаментозних підходів до лікування. Вони виявили механізм, за якого якщо вправи виконуються на ранніх стадіях хвороби, то викликають сприятливий вплив на контроль рухів при подальших стадіях.
Попередня робота показала, що інтенсивна фізична активність пов’язана зі збільшенням виробництва критичного фактора росту, нейротрофічного фактора, отриманого з мозку (BDNF). Автори змогли відтворити це явище на тваринній моделі у відповідь на чотиритижневі тренування на біговій доріжці за ранньої стадії хвороби Паркінсона та вперше продемонструвати механізм сприятливого впливу нейротрофічного фактора на мозок. BDNF, рівень якого зростає під час фізичних вправ, взаємодіє з NMDA-рецептором глутамату, даючи змогу нейронам смугастого тіла ефективно реагувати на подразники, при цьому ці ефекти зберігаються і поза тренуваннями.
Основною реакцією, що спостерігається у відповідь на щоденні тренування на біговій доріжці, є зменшення поширення патологічних агрегатів альфа-синуклеїну, що за хвороби Паркінсона призводить до поступової та прогресуючої дисфункції нейронів у певних ділянках мозку (substantia nigra pars compacta та striatum), утворюючи так званий нігростріарний шлях, необхідний для моторного контролю. Нейропротекторний ефект фізичної активності пов’язаний із виживанням нейронів, які вивільняють нейромедіатор дофамін, і з наступною здатністю смугастих нейронів виявляти форму залежної від дофаміну пластичності. У результаті руховий контроль і зорово-просторове навчання, які залежать від активності нігростріату, зберігаються у тварин, які практикують фізичні навантаження.
Оскільки хвороба Паркінсона характеризується важливими нейрозапальними та нейроімунними компонентами, які відіграють ключову роль на ранніх стадіях захворювання, науковці продовжуватимуть вивчати участь гліальних клітин, високоспеціалізованих груп, які забезпечують фізичну та хімічну підтримку нервової системи. Це дасть змогу ідентифікувати молекулярні та клітинні механізми, що лежать в основі досліджуваних корисних ефектів.
Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.adh1403