12 січня, 2024
Згідно з дослідженням, три чверті дітей-аутистів також мають інші типи нейродивергенції
Згідно з новим дослідженням, три чверті дітей (76,2 %), у яких був діагностований аутизм, також мали риси інших нейродивергентних патологій, включно з рисами, пов’язаними із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю, проблемами з навчанням і руховими відмінностями. Наукова розвідка, проведена Університетом Глазго та опублікована в PLOS One, показала, що існує позитивний зв’язок між кількістю виявлених відхилень і більш раннім віком направлення, а також припустила, що нейродивергентних жінок рідше, ніж чоловіків, ідентифікують до п’ятирічного віку.
Для дослідження оцінили анонімні медичні записи дітей віком від 2 до 17 років, яких направили на обстеження аутизму, використовуючи перевірені анкети для оцінки нейродивергентних рис. Аналіз показує, що валідовані опитувальники можуть допомогти клініцистам визначити супутню патологію під час першої оцінки, дозволяючи отримати більш ранню підтримку та розвинути загальносистемне розуміння нейротипу дитини.
В суспільстві існує думка, що діагноз «розлад аутистичного спектра» тісно корелює з високими інтелектуальними здібностями. Насправді рівень інтелекту в таких людей може бути різним, часто виявляються так звані «острівці знання» – області, у яких здібності особи досягають нормального або навіть геніального рівня. Проте згідно з результатами цього дослідження, понад третини дітей із розладом аутистичного спектра (36,5 %) мали проблеми із навчанням. Для прикладу, дислексія була тісно пов’язана з руховими порушеннями, які спостерігали у 52,4 % досліджених пацієнтів. Моторні відмінності можуть бути пов’язані зі значними функціональними труднощами, але рідко враховуються в дитячих психіатричних клініках.
Незважаючи на те, що дослідники зосередилися лише на трьох найпоширеніших додаткових патологіях, їхні висновки тісно узгоджуються з попередніми гіпотезами про те, що 70 % дітей з аутизмом матимуть одну або більше супутніх нейродивергенцій. Навіть якщо лише невелика частка дітей із можливими додатковими нейродивергенціями в цій когорті досягне діагностичного порогу для відповідних станів DSM-5, виявлення ознак таких відхилень є важливим для розвитку особистого, сімейного та системного розуміння дитини.
Джерело: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0296077