9 вересня, 2024
Доведено, що канабідіол полегшує симптоми синдрому Лея
Експериментальне дослідження, проведене Автономним університетом Барселони й опубліковане в журналі Nature Communications, демонструє на моделях тварин, як щоденне введення канабідіолу продовжує тривалість життя та покращує прояви, пов’язані із синдромом Лея. Синдром Лея – це рідкісне мітохондріальне захворювання, яке вражає органи і тканини, які потребують найбільше енергії: м’язи та нервову систему. Патологія характеризується прогресуючим ураженням нервово-м’язової системи та передчасною смертю, і на сьогодні не існує схвалених методів лікування. Дослідницька група також продемонструвала на мишах і на фібробластах хворих дітей, що канабідіол покращує функцію клітин.
Ендогенна канабіноїдна система модулює широкий спектр фізіологічних функцій в організмі людини. Вона включає канабіноїдні рецептори (найпоширеніші – СВ1 і СВ2) та їхні ендогенні ліганди, а також ферменти, які їх синтезують і розкладають. Під час дослідження продемонстрували, що щоденне застосування сполуки є перспективним варіантом лікування синдрому Лея. Завдяки своїй різноманітній дії канабідіол забезпечує антиоксидантну, протизапальну і протисудомну дії, що покращує симптоматику та сприяє відновленню функцій клітин у пацієнтів.
Результати показали, що речовина діє на багатьох рівнях клітини, включно з активацією білка у клітинному ядрі, відомого як PPARγ. Цей білок регулює експресію багатьох генів, залучених до імунної відповіді, окислення та мітохондріальної функції, і, як виявилося, він змінюється під час хвороби. Крім того, канабідіол збільшує експресію білка металотіонеїну, що посилює антиоксидантну реакцію.
Введення канабідіолу тваринним моделям позитивно впливало на нейропатологію уражених ділянок мозку, аномалії дихання та соціальні дефіцити, а також сповільнювало зниження моторики і нейродегенеративні ознаки. Крім того, миші, які отримували лікування, жили значно довше, ніж ті, які не отримували сполуку. «Канабідіол уже схвалено регуляторним агентством США FDA для лікування інших рідкісних педіатричних захворювань. Ми сподіваємося, що все це допоможе в застосуванні наших результатів у клінічній практиці», – підсумовує Емма Пуйгерманал, дослідниця університету та провідна авторка статті.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41467-024-51884-8