17 вересня, 2024
Багатонадійні висновки досліджень мРНК-вакцини проти гліобластоми
Під час першого клінічного випробування на людях вакцина проти гліобластоми на основі месенджерної РНК (мРНК) індукувала пов’язану з пухлиною Т-клітинну відповідь у понад 75 % пацієнтів і мала прийнятний профіль безпеки. «Ці перші дані багатонадійні», – заявила Газале Табатабай, докторка медичних наук, співробітниця університетської лікарні Тюбінгена в Німеччині. «Найважливіше те, що сильні реакції Т-клітин de novo, які спостерігаються у значної кількості пацієнтів, відображають здатність вакцини подолати імунну толерантність до пухлини та створити нову імунну відповідь», – розповідає Табатабай на Європейському конгресі Товариства медичної онкології (ESMO) 2024.
Гліобластома є злоякісною пухлиною, що часто трапляється в осіб віком 40-60 років, локалізується в білій речовині будь-яких відділів головного мозку і дуже швидко росте. Гістологічно має м’яку консистенцію, строкатий вигляд (через осередки крововиливу та некрозу), клітини пухлини поліморфні, містять глікоген. Метастазує лише в межах головного мозку, середнє виживання пацієнтів становить 12–18 місяців після встановлення діагнозу.
Було показано, що мРНК-вакцини індукують відповідь Т-клітин CD4+ і CD8+ проти різних пухлинних антигенів. Досліджувана багатоантигенна мРНК-вакцина, CVGBM, кодує вісім сегментів, отриманих із чотирьох пухлино-асоційованих антигенів, які сприяють росту гліобластоми. Під час роботи ESMO учені повідомили про результати першої фази дослідження у 16 пацієнтів із нещодавно діагностованою та хірургічно видаленою гліобластомою, які також завершили післяопераційну променеву терапію з хіміотерапією або без неї.
Пацієнти отримали чотири дози вакцини – 12 мкг, 25 мкг і 50 мкг для різних груп із трьох пацієнтів або 100 мкг для семи пацієнтів – у вигляді семи внутрішньом’язових ін’єкцій упродовж 10 тижнів. Основними результатами були безпека та переносимість. Токсичності, що обмежує дозу, не спостерігалося. 84 % імунних відповідей були створені вакциною CVGBM, що індукує активність Т-клітин у пацієнтів. Дев’ять пацієнтів (69 %) продемонстрували антигенспецифічні відповіді CD8+, чотири (31 %) мали відповіді CD4+, а троє (23 %) мали відповіді як CD8+, так і CD4+.
«Ми з нетерпінням чекаємо подальшого підтвердження цих результатів на наступному етапі дослідження, – ділиться Табатабай у прес-релізі. – Це може стати важливим моментом у боротьбі із цією руйнівною хворобою».
Джерело: https://www.esmo.org/