Головна Новини Неврологія та нейрохірургія Гематоенцефалічний бар’єр: чи вдалося вченим оминути природний захист організму?

27 листопада, 2024

Гематоенцефалічний бар’єр: чи вдалося вченим оминути природний захист організму?

Гематоенцефалічний бар’єр: чи вдалося вченим оминути природний захист організму?

Дослідники зі Школи медицини Ікана Маунт-Синай (Нью-Йорк, США) розробили інноваційний підхід для безпечної та ефективної доставки терапевтичних засобів у мозок. Учені вже провели успішні експерименти на моделях мишей та ізольованій тканині мозку людини, що створює нові можливості для лікування широкого спектра неврологічних і психіатричних захворювань. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Biotechnology, представляє першу у своєму роді систему кон’югату, що перетинає гематоенцефалічний бар’єр, який зазвичай блокує пропуск великих біомолекул у центральну нервову систему.

Гематоенцефалічний бар'єр є природним захисним шаром, який перешкоджає проникненню шкідливих речовин у мозок. Однак він також блокує доставку життєво важливих ліків, створюючи значну проблему в лікуванні таких станів, як бічний аміотрофічний склероз (БАС), хвороба Альцгеймера та різні залежності. Нова система вчених використовує переваги спеціалізованого біологічного процесу під назвою трансцитоз, опосередкований ферментом γ-секретазою, для доставки великих терапевтичних молекул, таких як олігонуклеотиди та білки, безпосередньо в мозок за допомогою простої внутрішньовенної ін’єкції.

Дослідження продемонстрували: коли науковці вводили мишам сполуку під назвою BCC10 (комплекс антисмислових олігонуклеотидів, що пов’язані зі спеціалізованими генетичними інструментами), це успішно знижувало активність певних генів у мозку. У мишачій моделі БАС нове лікування значно знизило рівень гена Sod1, що спричиняє захворювання. Подібним чином інший антисмисловий олігонуклеотид, пов’язаний із BCC10, знизив дію іншого гена, Mapt, який кодує білок тау і є мішенню для лікування хвороби Альцгеймера. Зараз плануються подальші дослідження на моделях великих тварин для підтвердження ефективності й безпеки нового методу.

Джерело: https://www.nature.com/articles/s41587-024-02487-7