7 липня, 2025
Світло для хірургів: нова флуоресцентна молекула допомагає уникати ушкодження нервів під час оперативних втручань
Пошкодження нервів під час хірургічного втручання – одне із найнебезпечніших ускладнень, що може призвести до тривалого відновлення, порушень функцій органів та зниження якості життя пацієнта. Особливо актуально це під час операцій у ділянках із високою концентрацією критичних нервових структур – наприклад, при хірургії шиї та голови. В умовах, коли навіть досвідченому хірургу доводиться діяти «всліпу» або орієнтуючись на електрофізіологічний моніторинг, новий підхід до візуалізації нервів може змінити хірургічну практику.
Нещодавнє дослідження, опубліковане в Nature Communications, представило перший у своєму роді препарат бевонесцеїн. Ця молекула складається із флуоресцентного фрагмента та короткого пептиду, який специфічно зв’язується з нервовою тканиною. Після внутрішньовенного введення препарат візуалізує нерви як яскраві зеленувато-жовті структури в хірургічному полі, дозволяючи чітко відмежувати їх від навколишніх тканин.
Під час першої та другої фаз клінічних досліджень, у яких узяли участь 27 пацієнтів із пухлинами шиї, було підтверджено безпечність препарату та його здатність покращувати візуалізацію довших відрізків нервів, які зазвичай не видно неозброєним оком. Учасники дослідження потребували видалення лімфовузлів, паротид- та тиреоїдектомії – тобто втручань, під час проведення яких важливо зберегти цілісність черепно-мозкових нервів. Результати випробувань вказують, що нова технологія дозволяє уникнути небажаних уражень нервів без потреби в додатковому обладнанні, окрім адаптованого світлового джерела в мікроскопі.
Один з ініціаторів та співавторів дослідження, отоларинголог Раян Ороско (Університет Нью-Мексико, США), зазначає, що завдяки точнішій візуалізації хірурги можуть оперувати швидше, безпечніше та з меншою кількістю ускладнень. Сам Ороско співпрацював із великою командою вчених, яка створила препарат. Одним із науковців був біохімік Роджер Цянь, який отримав Нобелівську премію з хімії у 2008 році за розроблення зеленого флуоресцентного білка (GFP), що дозволило створити методи «мічення» певних молекул і типів тканин, зокрема ракових. Ороско також є координатором нинішньої третьої фази досліджень, що охоплює 10 медичних центрів і має завершитися влітку 2025 року.
Бевонесцеїн застосовують внутрішньовенно до операції, і він швидко виводиться з організму нирками – зазвичай упродовж 12 годин. Водночас його зв’язування з нервовими структурами залишається стабільним навіть через 6–8 годин після введення, що забезпечує тривалий час для якісної візуалізації. Після завершення нинішньої фази випробувань планується протестувати використання флуоресцентних луп на голові замість мікроскопів, що відкриває шлях до практичного та масового впровадження технології в рутинну хірургію.
Якщо дослідження покаже клінічну ефективність, бевонесцеїн зможе отримати схвалення FDA, і тоді препарат стане доступним у широкому хірургічному застосуванні – не лише в онкохірургії голови та шиї, але й у нейрохірургії, щелепно-лицевій, пластичній і навіть ортопедичній практиці.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41467-025-60737-x