30 червня, 2026
Епілепсія та втрата слуху: слухові апарати як новий напрям профілактики деменції
Епілепсія є одним із неврологічних захворювань, що супроводжується підвищеним ризиком когнітивного погіршення та розвитку деменції. Водночас втрата слуху давно визнана найбільшим модифікованим фактором ризику деменції, однак клінічні дані щодо ефективності слухових апаратів для профілактики когнітивних порушень залишаються неоднозначними. Новий аналіз, представлений на Конгресі Європейської академії неврології (European Academy of Neurology – EAN) 2026, свідчить, що найбільшу користь корекція слуху може приносити саме пацієнтам з епілепсією.
Дослідники Університетської лікарні Цюріха (Швейцарія) та Ліверпульського університету (Велика Британія) проаналізували електронні медичні записи понад 250 млн пацієнтів із міжнародної бази TriNetX. У дослідженні порівнювали дорослих із порушенням слуху, які користувалися слуховими апаратами, з ретельно підібраною групою пацієнтів, які не застосовували такі пристрої. Окремо оцінювали підгрупи хворих із захворюваннями, що традиційно асоціюються з підвищеним ризиком деменції, зокрема епілепсією, інсультом, цукровим діабетом 2 типу, хронічною хворобою нирок, серцевою недостатністю, мігренню та остеоартритом.
У загальній популяції пацієнтів із порушенням слуху статистично значущого зв'язку між використанням слухових апаратів і ризиком деменції не виявили. Аналогічні результати отримали в більшості проаналізованих клінічних підгруп. Винятком стали пацієнти з епілепсією, у яких застосування слухових апаратів асоціювалося зі зниженням ризику розвитку деменції на 23 %. Абсолютне зменшення ризику протягом п'яти років становило 2,7 %, що еквівалентно одному попередженому випадку деменції на кожні 37 пацієнтів, які користувалися слуховими апаратами.
Автори дослідження пояснюють отримані результати особливостями когнітивного резерву. Когнітивний резерв – це здатність мозку ефективно справлятися з пошкодженнями, хворобами або старінням, залучаючи альтернативні нейронні шляхи та створюючи нові зв'язки. За нормальних умов головний мозок здатний певною мірою компенсувати додаткове когнітивне навантаження, пов'язане зі зниженням слуху. Проте в осіб з епілепсією когнітивний резерв часто вже виснажений унаслідок основного захворювання. Додатково ситуацію можуть погіршувати ураження скроневої частки головного мозку, яка бере участь в обробці слухової інформації, а також окремі протисудомні препарати, здатні негативно впливати на слухову функцію. Усунення ще одного чинника когнітивного навантаження шляхом корекції слуху потенційно допомагає зберегти когнітивні функції.
На думку дослідників, практичне значення роботи полягає в можливості інтегрувати регулярний аудіологічний скринінг у стандартне спостереження пацієнтів з епілепсією. Ця категорія хворих перебуває під постійним наглядом неврологів, тому своєчасне виявлення та корекція порушень слуху не потребують суттєвих організаційних змін. Крім потенційного впливу на ризик деменції, використання слухових апаратів добре відоме своїм позитивним ефектом щодо комунікації, соціальної активності, психоемоційного стану та якості життя.
Автори наголошують, що дослідження має спостережний характер і не доводить причинно-наслідкового зв'язку між використанням слухових апаратів та профілактикою деменції. Водночас обґрунтованість отриманих результатів і їхня стабільність у різних аналізах роблять ці висновки перспективними. Подальші проспективні дослідження мають визначити, чи може своєчасна корекція втрати слуху стати ефективною складовою профілактики когнітивного зниження серед пацієнтів з епілепсією.
Джерело: https://neurosciencenews.com/hearing-aids-epilepsy-dementia-30956/