17 липня, 2026
Комбінований невроліз як оновлений підхід до лікування невралгії трійчастого нерва за розсіяного склерозу
Невралгія трійчастого нерва, асоційована із розсіяним склерозом, належить до найтяжчих больових синдромів у неврології. На відміну від класичної форми захворювання, вона зумовлена демієлінізацією структур стовбура головного мозку та зони входження корінця трійчастого нерва, тому значно гірше піддається медикаментозному і хірургічному лікуванню, а рецидиви виникають частіше. Після неефективності протисудомних препаратів, черезшкірних втручань і радіохірургії терапевтичні можливості для таких пацієнтів залишаються вкрай обмеженими.
У Chinese Neurosurgical Journal опубліковано клінічний випадок, який демонструє потенціал нового комбінованого підходу до лікування рефрактерної невралгії трійчастого нерва за розсіяного склерозу. Нейрохірурги Королівської лікарні Единбурга (Велика Британія) поєднали внутрішній невроліз трійчастого нерва (internal neurolysis, або «розчісування нерва») із локальним введенням безводного гліцеролу до проксимальної частини його корінця.
Пацієнткою була 50-річна жінка з ремітуючо-рецидивним перебігом розсіяного склерозу, яка страждала від інтенсивного правобічного болю в ділянці верхньощелепної та нижньощелепної гілок трійчастого нерва. Захворювання суттєво порушувало мовлення, прийом їжі та повсякденну активність. Попереднє лікування, включно із протисудомними препаратами, двома гліцероловими ризотоміями та радіохірургією Gamma Knife, не забезпечило стійкого контролю симптомів. Магнітно-резонансна томографія підтвердила множинні демієлінізувальні вогнища, проте ознак нейроваскулярного конфлікту, необхідних для виконання мікросудинної декомпресії, не було виявлено.
Під час ретросигмоподібного доступу хірурги механічно розділили нервові пучки трійчастого нерва без їхнього пересічення, після чого ввели невеликий об'єм безводного гліцеролу безпосередньо біля проксимального сегмента корінця, прилеглого до демієлінізованої ділянки. Такий підхід мав на меті локально пригнічувати патологічну нервову активність на рівні, недосяжному для стандартних черезшкірних методик.
Полегшення болю настало відразу після операції. Важливо, що чутливість у зоні іннервації трійчастого нерва збереглася, не виникло ані клінічно значущого оніміння обличчя, ані порушень корнеального рефлексу або інших неврологічних ускладнень. Незважаючи на післяопераційну інфекцію рани, яку успішно усунули хірургічним шляхом та антибіотикотерапією, втручання не супроводжувалося специфічними ускладненнями з боку трійчастого нерва.
Під час спостереження біль залишався під контролем протягом 43 місяців. Уже через рік після операції інтенсивність больового синдрому за шкалою Barrow Neurological Institute зменшилася із V до I ступеня, а потреба в медикаментозному лікуванні істотно скоротилася. Згодом у пацієнтки виникли помірні симптоми із протилежного боку, однак вони добре контролювалися низькими дозами препаратів і не були пов'язані з рецидивом прооперованої невралгії.
Лікарі наголошують, що йдеться про перший опис застосування такої комбінованої методики, тому отримані результати поки що не можна вважати світовим стандартом. Водночас тривалий безрецидивний ефект у пацієнтки, яка вичерпала всі доступні методи лікування, свідчить про перспективність цього підходу.
Джерело: https://link.springer.com/article/10.1186/s41016-026-00433-x