21 серпня, 2026
Фокусований ультразвук може посилити доставку ліків до пухлин головного мозку
Гематоенцефалічний бар’єр залишається однією з головних перешкод для фармакотерапії пухлин головного мозку. Особливо це актуально для гліобластоми – найагресивнішої форми гліом, за якої навіть препарати з доведеною протипухлинною активністю не завжди досягають пухлинної тканини в достатній концентрації. Дослідники UVA Health (провідна американська академічна медична система) отримали докази того, що фокусований ультразвук може не лише долати цей бар’єр, а й потенційно працювати в пухлині ефективніше, ніж у здоровій мозковій тканині.
Метод передбачає введення мікробульбашок, які під дією низькочастотного сфокусованого ультразвуку спричиняють короткочасне й локальне підвищення проникності гематоенцефалічного бар’єра. Це дає змогу доставляти лікарські речовини без трепанації черепа та, що принципово важливо, обмежувати вплив переважно ділянкою пухлини. Для нейроонкології такий підхід може стати способом підвищити експозицію терапевтичних молекул без необхідності збільшувати їхню системну дозу.
Особливий інтерес становить те, що гліоми мають патологічно змінену структуру та функцію гематоенцефалічного бар’єра. Через це залишалося незрозумілим, чи не знизить пухлинне мікросередовище ефективність ультразвукової доставки. Робота вчених, результати якої опубліковані в журналі Radiology, показала протилежну тенденцію: у моделях гліом ефективність доставки не погіршувалася і для деяких терапевтичних молекул могла бути навіть вищою.
Ще один важливий результат стосується розміру молекул. Експерименти продемонстрували своєрідний оптимальний діапазон: надто малі молекули доставлялися менш ефективно, тоді як надмірно великі також втрачали перевагу. Найкращі результати показали молекули проміжного розміру.
За словами Річарда Дж. Прайса, співдиректора Центру фокусованого ультразвуку для онкологічної імунотерапії UVA Health, поєднання технології з високороздільною МРТ дає змогу одночасно виконувати доставку та з високою точністю контролювати її ефект. Нове МРТ-кероване обладнання має допомогти визначити, як саме змінюється проникність пухлинної тканини під час процедури та які терапевтичні молекули доцільніше використовувати.
Поки що йдеться про доклінічні результати, тому переносити їх безпосередньо на пацієнтів передчасно. Водночас технологія створює перспективну платформу для локальної доставки імунотерапевтичних препаратів і, потенційно, генних терапій до гліом.
Джерело: https://pubs.rsna.org/doi/10.1148/radiol.251005