26 липня, 2024
Відкриття нового типу генної терапії дає надію пацієнтам із глаукомою
Білок тау, пов'язаний із діяльністю мікротрубочок, є ключовою причиною різних нейродегенеративних станів, зокрема хвороби Альцгеймера, адже його гіперфосфорилювання порушує стабільність нейронів. Глаукома – нейродегенеративний розлад, що вражає сітківку, призводить до необоротної втрати зору через пошкодження гангліонарних клітин сітківки та зорового нерва. Невелике підвищення тиску, спричинене накопиченням внутрішньоочної рідини навколо рогівки, може призвести до розвитку глаукоми. Орієнтовно 200 тисяч українців страждають на цю патологію, що може призвести до незворотної сліпоти впродовж 10-15 років, якщо не проводити необхідну терапію.
Сучасні методи лікування спрямовані на зниження внутрішньоочного тиску за допомогою очних крапель або хірургічного втручання. Однак не кожен випадок глаукоми пов’язаний із високим тиском, і навіть у цьому разі місцеве лікування зниження тиску успішно контролює прогресування лише приблизно у 50 % захворювань протягом 10-річного періоду, що вказує на вплив інших факторів. Останнє дослідження Vision Science Group, опубліковане в журналі Acta Neuropathologica Communications, об’єднало досвід провідних лабораторій у всьому світі, що дало змогу глибоко дослідити молекулярні механізми, що лежать в основі глаукоми. Керівник дослідження, Вівек Ґупта, зазначає, що за допомогою нової генної терапії вченим вдалося маніпулювати рівнями білка тау в сітківці ока мишей.
Білок тау життєво важливий для підтримки цілісності сітківки. Коли під час експериментів його вироблення було в надлишку, спостерігали внутрішню дегенерацію сітківки, але коли білка було занадто мало, відбувалися патологічні зміни. Вимикання надмірного виробництва та зниження білка тау до здорового рівня забезпечило захист від дегенеративних змін, пов’язаних із глаукомою. Цей захисний ефект був очевидним як при структурному збереженні клітин сітківки, так і щодо їх функції. Хоча зовнішнє втручання не змогло відновити втрачений зір, воно зупинило погіршення дегенерації сітківки.
«Перемикач», який розробили науковці, – це генна терапія, яка переноситься вірусним вектором, що має унікальну здатність долати як гематоенцефалічний, так і гематосітківковий бар’єри, через які важко проникнути. Хоча ці бар’єри допомагають підтримувати нормальні умови та захищають структури організму від патогенів і шкідливих молекул у кровотоці, це також ускладнює доставку ліків. За допомогою частини вірусу команда вчених створила інструмент, що впливатиме на рівні білка тау й цим контролюватиме розвиток глаукоми. Наступним кроком буде подальше тестування на тваринних моделях, а через кілька років – і клінічні випробування на людях.
Джерело: https://actaneurocomms.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40478-024-01804-0