12 листопада, 2024
Перша у світі терапія стовбуровими клітинами для відновлення зору дає позитивні результати
Троє осіб із глибоким порушенням зору, яким трансплантували стовбурові клітини, відзначили значне покращення зору, яке тривало більше року. Четверта особа в дослідженні також помітила покращення, проте воно не тривало довго. Ці перші у світі пацієнти отримали трансплантацію перепрограмованих стовбурових клітин для лікування пошкодженої рогівки. Висновки, опубліковані в авторитетному журналі The Lancet, є приголомшливими, за словами Капіла Бхарті, дослідника стовбурових клітин із Національного інституту зору США.
Лімб, місце переходу рогівки у склеру, містить стовбурові клітини, які забезпечують регенерацію структур ока. Коли це джерело оновлення виснажується – розлад, відомий як дефіцит лімбальних стовбурових клітин (LSCD), – на рогівці утворюється рубцева тканина, що зрештою призводить до сліпоти. LSCD може бути спричинений пошкодженням очей, а також аутоімунними та спадковими захворюваннями. Лікування патології обмежене: зазвичай проводять трансплантацію стовбурових клітин рогівки, вилучених зі здорового ока людини, що є інвазивним процесом із сумнівними результатами. Якщо уражені обидва ока, виконують пересадку рогівки від померлих донорів, однак імунна система реципієнта може відторгнути трансплантат.
Коджі Нішіда, офтальмолог з Університету Осаки в Японії, та його колеги зробили трансплантацію рогівки із застосуванням альтернативного джерела клітин – індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (iPS). Учені використали клітини кровіздорового донора й «перепрограмували» їх в ембріональний стан, а потім перетворили на тонкий прозорий шар епітеліальних клітин рогівки у формі бруківки – зручну форму для операції. У період із червня 2019 року по листопад 2020 року команда науковців залучила двох жінок і двох чоловіків віком від 39 до 72 років із LSCD обох очей.
У рамках операції дослідники видалили шар рубцевої тканини, що вкривав пошкоджену рогівку лише в одному оці, потім зшили епітеліальні шари, отримані від донора, і помістили поверх м’яку захисну контактну лінзу. Через два роки після трансплантації жоден із реципієнтів не зазнав серйозних побічних ефектів. Трансплантати не утворювали пухлини – відомої побічної дії після використання iPS – і не виявляли явних ознак атаки з боку імунної системи реципієнтів, навіть у двох пацієнтів, які не отримували імунодепресантів. Після трансплантації всі чотири реципієнти продемонстрували миттєве покращення зору та зменшення площі рогівки, ураженої LSCD. Учені вже планують масштабні клінічні випробування в березні 2025 року для визначення ефективності методу.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(24)01764-1/fulltext