15 січня, 2026
Офтальмологи презентують прогресивну ін'єкцію, що відновлює зір за гіпотонії ока
Хронічна очна гіпотонія залишається однією з найбільш складних і прогностично несприятливих проблем в офтальмології. Цей стан визначається стійко зниженим внутрішньоочним тиском (ВОТ), зазвичай <6,5 мм рт. ст., що призводить до порушення просторової архітектоніки ока та прогресивного, часто незворотного зниження зору.
Етіологія гіпотонії різноманітна й охоплює як надмірний відтік водянистої вологи після антиглаукомних втручань або за цикліодіалізу, так і зниження її продукції внаслідок увеїту, ураження циліарного тіла чи формування циклітичних мембран. Патофізіологічно тривале зниження ВОТ порушує баланс між внутрішнім тиском і зовнішніми силами, що зумовлює деформацію очного яблука, ішемію сітківки та поступову втрату функції фоторецепторів.
Донедавна стандартним підходом у випадках прогресуючої гіпотонії було заповнення ока силіконовою олією. Хоча цей метод дозволяє тимчасово стабілізувати анатомічні зміни, він асоціюється із токсичним впливом на внутрішньоочні структури, зниженням якості зору та складністю довготривалого ведення пацієнтів. У цьому контексті особливу увагу привертають нові дані дослідників Університетського коледжу Лондона та фахівців офтальмологічної лікарні Мурфілдс (Велика Британія).
У дослідженні, опублікованому у British Journal of Ophthalmology, продемонстровано ефективність інтравітреальних ін’єкцій гідроксипропілметилцелюлози (ГПМЦ) – добре відомого в офтальмохірургії матеріалу. Введення ГПМЦ призводило до збільшення об’єму очного яблука, підвищення ВОТ і, що принципово важливо, відновлення зорових функцій. Протягом 12 місяців лікування у 7 із 8 пацієнтів відзначено покращення зору, стабілізацію тиску та збільшення осьової довжини ока.
Механізм дії методу ґрунтується на відновленні внутрішньоочного об’єму та механічній підтримці стінок ока, що зменшує деформацію макулярної зони і покращує перфузію сітківки. На відміну від силіконової олії, ГПМЦ є прозорим, біосумісним і не потребує тривалого перебування в порожнині ока, знижуючи ризик токсичних ускладнень.
Клінічний досвід спеціалізованої клініки гіпотонії в Мурфілдсі, доповнений співпрацею з біоінженерами та використанням комп’ютерного моделювання, формує основу для стандартизації цього підходу. Попередні результати вже вплинули на оновлення національних стратегій лікування гіпотонії та створили шлях до масштабніших клінічних досліджень.
У підсумку, ін’єкції ГПМЦ можуть стати більш безпечною та фізіологічною альтернативою традиційним методам лікування очної гіпотонії. За умови підтвердження ефективності в більших рандомізованих дослідженнях цей підхід має потенціал змінити прогноз захворювання, яке тривалий час вважалося практично невиліковним.
Джерело: https://bjo.bmj.com/content/early/2026/01/04/bjo-2025-327866