5 червня, 2018
Статеві відмінності у переносимості анти-PD‑1-терапії
За матеріалами конгресу Американського товариства клінічної онкології (ASCO), 1-4 червня 2018 р., м. Чикаго, США
Тематичний номер «Онкологія» № 2 (53), травень 2018 р.Імуноопосередковані небажані події (ІОНП) є серйозною клінічною проблемою при застосуванні інгібіторів імунних контрольних точок. Етіологія і фактори ризику розвитку цих потенційно фатальних ускладнень продовжують вивчатися. Метою цього дослідження було встановити, чи існують статеві відмінності у переносимості анти-PD‑1-терапії.
В аналіз включили всіх пацієнтів із метастатичною меланомою (крім очних форм), які отримували анти-PD‑1-терапію в клініці Мейо (США) у 2014-2017 рр. З-поміж 245 пацієнтів було 148 (60%) чоловіків, 30 (12%) жінок у пременопаузі та 67 (27%) жінок у постменопаузі. Вихідні клінічні характеристики в трьох групах були подібними.
У жінок у пременопаузі ІОНП розвивалися значно частіше, ніж у жінок у постменопаузі та чоловіків (67 vs 60 vs 46%; р=0,04). Через ІОНП анти-PD‑1-терапію були змушені припинити 23% жінок у пременопаузі та 12% чоловіків. Також у жінок у пременопаузі порівняно з чоловіками частіше спостерігались ендокринопатії (35 vs 10%; р<0,02) і реакції з боку шкіри (25 vs 15%; р<0,02). Усі випадки діабетичного кетоацидозу визначалися лише в жінок у пременопаузі (n=6). Пацієнти з ІОНП мали вищу вірогідність радіографічної відповіді на анти-PD‑1-терапію незалежно від статі (68 vs 44%; р<0,002). У чоловіків з ІОНП виживаність без прогресування була кращою порівняно з чоловіками без ІОНП (16,5 vs 9,7 міс; р<0,05).
На думку авторів, виявлені статеві відмінності у відповіді на анти-PD‑1-терапію та зв’язок між ІОНП і виживаністю без прогресування потребують подальшого вивчення у дослідженнях за участі більшої кількості пацієнтів.
Duma N. et al. Sex differences in tolerability to Anti-PD1 therapy: Are we all equal? J Clin Oncol 36, 2018 (suppl; abstr 9547).
Тематичний номер «Онкологія» № 2 (53), травень 2018 р.