14 вересня, 2021
Подвійна імунотерапія підвищує виживаність при метастатичному недрібноклітинному раку легень
Згідно із вторинним аналізом рандомізованого дослідження POSEIDON, додавання двох імунотерапевтичних препаратів до хіміотерапії значно покращило виживання без прогресування захворювання (рrogression-free survival – PFS) та загальну виживаність (overall survival – OS) при нелікованому метастатичному недрібноклітинному раку легень (non-small cell lung cancer – NSCLC).
Медіана PFS збільшилася із 4,8 місяців при використанні тільки хіміотерапії до 6,2 місяців при додаванні інгібітора PD-L1 дурвалумабу та інгібітора CTLA-4 тремелімумабу. Медіана OS збільшилася з 11,7 до 14,0 місяців при використанні двох інгібіторів контрольних точок. Пацієнти із несквамозними пухлинами отримали більше користі від додавання тремелімумабу.
Загальні результати при застосуванні трикомпонентної комбінації (дурвалумаб, тремелімумаб і хіміотерапія) були незначно кращими, ніж при застосуванні двокомпонентної комбінації (дурвалумаб та хіміотерапія), проте дослідження не було розраховане на порівняння результатів при застосуванні одного або двох імунотерапевтичних препаратів, як повідомила докторка медичних наук Melissa Johnson із Дослідницького інституту Сари Кеннон у Нешвіллі під час віртуальної Всесвітньої конференції з раку легень (WCLC).
«Подвійна імунотерапія з хіміотерапією продемонстрували статистично і клінічно значуще поліпшення як PFS, так і OS у порівнянні з хіміотерапією, особливо серед пацієнтів із несквамозними пухлинами, – прокоментувала М. Johnson результати дослідження POSEIDON. – Профіль безпеки був аналогічний попереднім звітам про імунотерапію з хіміотерапією, при цьому нових сигналів щодо безпеки при додаванні тремелімумабу зафіксовано не було. Таким чином, потрійна комбінація (дурвалумаб, тремелімумаб та хіміотерапія) є потенційно новим варіантом лікування метастатичного недрібноклітинного раку легень».
«Хоча схема подвійної імунотерапії значно поліпшила PFS і (OS) у порівнянні з хіміотерапією, ключові питання залишаються без відповіді», – заперечила запрошена учасниця обговорення дослідження Julie Brahmer, MD з Інституту раку Джона Хопкінса Кіммела, що у Балтиморі. Вивчаючи результати різних досліджень, вона зазначила, що інгібітор PD-1/L1 із хіміотерапією будуть доцільними для PD-L1-позитивних пухлин, хоча результати POSEIDON спеціально не включали аналіз гістологічних досліджень. «Я не бачу, щоб інгібітори CTLA-4 та PD-L1 плюс хіміотерапія давали якусь перевагу у цій групі хворих, хоча варто побачити хвіст кривої [виживання. – Ред.] і тоді достеменно вирішити, чи є якась перевага. Щодо PD-L1-негативного захворювання, я думаю, що антитіла до CTLA-4 приносять користь. Якщо подивитися на гістологічні зразки плоскоклітинного раку на тлі подвійної імунотерапії та хіміотерапії, то можна побачити певну перевагу в порівнянні з лікуванням однією імунологічною молекулою у комбінації із хіміотерапією», — наголосила J. Brahmer.
Раніше повідомлялося, що результати III фази дослідження MYSTIC продемонстрували, що дурвалумаб окремо або в комбінації із тремелімумабом не покращував показники PFS або OS у порівнянні з хіміотерапією, яку використовували для початкового лікування метастатичного NSCLC.
У випробуванні POSEIDON дослідники вивчали, чи поліпшить додавання одного або обох інгібіторів кінцевої точки до хіміотерапії виживаність у порівнянні з однією лише хіміотерапією.
У дослідження були включені 1013 пацієнтів із нелікованим метастатичним NSCLC, відібраних випадковим шляхом для отримання хіміотерапії окремо або у комбінації з дурвалумабом або комбінації дурвалумабу із тремелімумабом. Первинними кінцевими точками були PFS і OS для порівняння одноагентного дурвалумабу з хіміотерапією проти лікування тільки хіміотерапією.
Ключовими вторинними кінцевими точками, які аналізувалися тільки у тому разі, якщо одна з первинних кінцевих точок була позитивною, були PFS і OS для режиму подвійної імунотерапії в порівнянні з хіміотерапією.
Як було оголошено раніше, первинний аналіз показав, що поєднання дурвалумабу з хіміотерапією значно поліпшили медіану PFS в порівнянні з хіміотерапією (5,5 проти 4,8 місяців, P = 0,00093). При продовженні спостереження за OS результати показали чисельну перевагу групи дурвалумабу, але різниця не досягла статистичної значущості (13,3 проти 11,7 місяців, P = 0,07581).
При медіані спостереження 10,3 місяця для PFS і 34,9 місяця для OS вторинний аналіз показав значне поліпшення PFS і OS при додаванні дурвалумабу та тремелімумабу до хіміотерапії у порівнянні з однією хіміотерапією (HR 0,72, P = 0,00031; HR 0,77, P = 0,00304). Удвічі більше пацієнтів у групі дурвалумабу/тремелімумабу були живі без прогресування захворювання до 12 місяців (26,6 % проти 13,1 %), а 12-місячна OS склала 32,9 % проти 22,1 % на користь режиму подвійної імунотерапії.
Подвійна імунотерапія асоціювалася з відносно більшою користю для підгрупи PD-L1 < 1 % (HR 0,77) і для несквамозних пухлин (HR 0,70 проти HR 0,88 для сквамозної гістології).
Небажані явища 3–4 класу, пов'язані з лікуванням, виникали частіше при використанні дурвалумабу із тремелімумабом (51,8 % проти 44,6 % при використанні тільки дурвалумабу), як і серйозні небажані явища (27,6 % проти 19,5 % відповідно). Смертельні небажані явища та ті, що призвели до припинення лікування, виникали в однакової частини пацієнтів, які отримували один або два інгібітори контрольних точок.
Джерела: Dual Immunotherapy Boosts Survival in Metastatic NSCLC | MedPage Today