12 серпня, 2022
Оптимізація профілактики ВТЕ у пацієнтів із онкологічною патологією у переопераційному періоді
Відомо, що асоційований з раком тромбоз часто залишається недіагностованим, хоча й є дуже частим явищем. Близько 20% всіх тромботичних подій трапляється в онкологічних хворих. Водночас, 20% пацієнтів із солідними злоякісними новоутвореннями матимуть тромботичну подію, пов’язану з розвитком їх хвороби (Pandoni P. et al., 2002).
Епізоди венозної тромбоемболії (ВТЕ) трапляються у 4 рази частіше серед онкологічних пацієнтів ніж у загальній популяції. Добре відомо, що найчастіше ВТЕ розвивається на етапі діагностики, під час курсу хіміотерапії, на стадії метастазів, наприкінці життя пацієнта. Проте, частота тромбоемболічних подій залишається вищою, ніж у населення в цілому, і в період ремісії теж (Elting LS. et al., 2004).
Ще один парадокс – за останні кілька років кількість випадків ВТЕ в онкохворих значно зросла – щонайменше втричі серед усіх хворих на рак і у шість разів серед пацієнтів, які проходять хіміотерапію (Mulder Fl et al., 2021).
Тож актуальність і важливість тромбопрофілактики в цієї когорти пацієнтів не залишає сумнівів. Однак це питання й досі залишається дискутабельним на всіх ланках медичної спільноти.
Професор медицини і медичної онкології, очільник 3-го відділення медицини Медичної Школи Афін Національного університету, професор торакальної онкології Єльської медичної школи Костантінос Сирігос (Греція) наводить найновіші і найпотужніші дослідження, метааналізи щодо препаратів вибору для запобігання розвитку тромбоемболії, а також розбирає американські та європейські рекомендації щодо застосування низькомолекуляриних гепаринів, зокрема еноксапарину, в онкологічних пацієнтів.
Запрошуємо до перегляду відеолекції!