15 вересня, 2023
Зменшення смертності, пов’язаної із лімфомою, і покращення виживання за допомогою променевої терапії
Дифузна великоклітинна В-клітинна лімфома (DLBCL) є поширеною та агресивною неходжкінською лімфомою, на яку припадає 25–40 % усіх випадків залежно від географічного регіону. Ця патологія зазвичай спостерігається у літніх пацієнтів із середнім віком приблизно 60 років. Стандартним системним лікуванням є хіміотерапія ритуксимабом плюс CHOP (циклофосфамід, доксорубіцин, вінкристин і преднізон) або CHOP-подібні схеми. Понад 80 % пацієнтів із ранньою стадією і близько 60 % пацієнтів із прогресуючою стадією DLBCL можуть досягти тривалого контролю захворювання в епоху ритуксимабу. Проте роль променевої терапії (ПТ) у лікуванні такої лімфоми залишається суперечливою. Згідно із сучасними рекомендаціями, хіміотерапія з радіотерапією або без неї є стратегією першої лінії лікування.
Ретроспективно було проаналізовано базу даних 10 841 дорослого пацієнта із дифузною великоклітинною В-клітинною лімфомою на ранній стадії за період 2002–2015 років. Первинна терапія була розділена на комбіноване лікування (ПТ та хіміотерапія) і хіміотерапію окремо. Користь від ПТ щодо виживання оцінювали за відносною виживаністю, стандартизованим коефіцієнтом смертності і трансформованою регресією Кокса з урахуванням фонової смертності. Пацієнти, яких спочатку лікували препаратами та з використанням радіотерапії, мали нижчі показники смертності, порівнюючи з тими, хто отримував лише хіміотерапію. 10-річна загальна виживаність становила 66,1 % проти 53 % для комбінованої терапії та лише хіміотерапії.
Чисту користь від ПТ щодо виживання оцінювали шляхом порівняння спостережуваної виживаності пацієнтів із ранньою стадією DLBCL з очікуваною виживаністю в загальній популяції США за віком, статтю та календарним роком. Дослідники визначили, що переваги ПТ у виживанні швидко зростали протягом перших 10 років, але після цього стабілізувались.
Джерело: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0167814023897961