Головна Новини Онкологія та гематологія Використання кріошокових пухлинних клітин для боротьби з раком легенів

2 квітня, 2024

Використання кріошокових пухлинних клітин для боротьби з раком легенів

Використання кріошокових пухлинних клітин для боротьби з раком легенів

Команда медичних дослідників із Чжецзянського університету в Китаї розробила спосіб використання кріошокових пухлинних клітин для боротьби з раком легенів. У своєму дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, група застосовувала швидку обробку рідким азотом для модифікації пухлинних клітин із метою подальшої боротьби з пухлинами на моделях мишей. Як зазначають дослідники, інструменти редагування геному за допомогою методу CRISPR мають великі перспективи для лікування раку.

Cas9 (CRISPR-асоційований білок 9) – це білок, який відіграє важливу роль в імунологічному захисті певних бактерій від ДНК-вірусів і плазмід та активно використовується в генній інженерії. Його головна функція – розрізати ДНК і таким чином змінювати геном клітини. За техніку редагування геному CRISPR-Cas9 у 2020 році було присуджено Нобелівську премію з хімії у Еммануелю Шарпентьє та Дженніфер Дудні.

Робота включала кріошок пухлинних клітин, отриманих від пацієнта, за допомогою рідкого азоту. Таке заморожування усуває патогенність, зберігаючи клітинну структуру і, що важливіше, функції поверхневих рецепторів. Після заморожування система CRISPR-Cas9 була завантажена в клітину, піддану кріошоку. Учені перевірили свій підхід: зібрали зразки пухлин, використали рідкий азот, завантажили CRISPR-Cas9 і потім ввели їх назад мишам. Оброблені пухлинні клітини пройшли шлях до пухлини, де вивільнили систему CRISPR-Cas9, яка знищила циклін-залежну кіназу 4, що призвело до загибелі пухлинних клітин.

Порівнюючи підхід із простим введенням системи CRISPR-Cas9 у пухлини, дослідницька група виявила, що новий підхід призводить до збільшення летальності. За висновками вчених, покращення відбулося завдяки більшій точності націлювання. Дезактивовані клітини зв’язувалися з активними пухлинними клітинами через клітинні рецептори, надаючи системі редагування генів прямий доступ до клітин-мішеней. Команда науковців також відзначила, що заморожування ракових клітин за допомогою рідкого азоту дозволило клітинам зберегти свої антигени, що, на їх думку, може виявитися корисним для розроблення вакцини як частини лікування раку.

Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.adk8264