13 червня, 2024
Нова роль метформіну в уповільненні росту клітин колоректального раку
Дослідники Університету Фліндерса в Австралії проаналізували, як протидіабетичні препарати можуть допомогти контролювати ріст пухлин, потенційно прокладаючи шлях до розроблення кращих методів лікування раку. Попередні епідеміологічні дослідження показують, що прийом метформіну допомагає захистити хворих на діабет від розвитку деяких новоутворень, наприклад, колоректального раку. Використовуючи новітні методи, учені проаналізували, як, контролюючи сигнальні шляхи, препарат допомагає зупинити ріст і розмноження патологічних клітин.
Колоректальний рак щорічно діагностується у 153 000 осіб у США і є другою за поширеністю причиною смерті від раку. Рекомендації Робочої групи із профілактики США та Американського онкологічного товариства радять проводити скринінг колоректального раку для чоловіків і жінок середньої групи ризику віком від 45 до 75 років. За оцінками, 85 % людей у цій віковій групі перебувають у групі середнього ризику.
Метформін є препаратом першої лінії лікування діабету 2 типу. Все більше доказів свідчать про те, що його фармакологічні ефекти виходять далеко за межі діабету. Молекулярний механізм препарату повністю не вивчений. Окрім пригнічення вироблення глюкози в печінці, він підвищує чутливість до інсуліну, покращує периферичне захоплення глюкози, зменшує спричинене інсуліном пригнічення окислення жирних кислот і знижує всмоктування глюкози зі шлунково-кишкового тракту.
Виявили, що метформін використовує невеликі фрагменти РНК (так звані мікроРНК), аби «вимикати» певні гени, які беруть участь у зростанні та поділі клітин. Зокрема, він підвищує рівні miR-2110 і miR-132-3p, які в подальшому націлені на певні гени та сповільнюють ріст і прогресування пухлин. Інший ген (STMN1) також був мішенню для різних мікроРНК, що призвело до уповільнення росту патологічних клітин і затримки клітинного циклу. Після використання препарату для визначення метаболізму в ракових клітинах наступний етап дослідження буде зосереджений на конкретних клітинних шляхах, що в майбутньому призведе до клінічних випробувань на тваринах, а згодом і на людях.
Джерело: https://www.mdpi.com/2072-6694/16/11/2055