24 червня, 2024
Нові ліки проти стійкого до лікування гострого мієлоїдного лейкозу
Дослідники з Наукового коледжу Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробили патентовану сполуку під назвою HSN748 для лікування резистентного до ліків гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ). ГМЛ – це системне захворювання крові пухлинної природи, яке починається в кістковому мозку та іноді метастазує в центральну нервову систему, печінку, лімфатичні вузли, селезінку або яєчка. Експерименти довели, що HSN748 ефективно лікує мишей, хворих на стійкий до ліків ГМЛ, зі 100 % виживаністю через 120 днів. Результати дослідження були опубліковані у Journal of Clinical Investigation. Учені вже подали заявку на патент для захисту інтелектуальної власності, а зараз шукають інвесторів для майбутніх клінічних випробувань.
За оцінками Національного інституту раку, у 2024 році буде діагностовано 20 800 нових випадків ГМЛ, що становитиме 1 % нових випадків пухлинних захворювань у США. Він найчастіше діагностується в людей віком від 65 до 74 років, рідко може виникати у дітей. П'ятирічна виживаність становить 31,9 %. Одним із найкращих препаратів, схвалених Управлінням із контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США для лікування ГМЛ, є гілтеритиніб (Xospata). Проте на фоні лікування ним у пацієнтів розвинулися генетичні мутації у ферменті під назвою FLT3, що робить ліки неефективними.
Учені ідентифікували інгібітори або блокуючі агенти, які спрямовані на мутації гена FLT3, найпоширенішу мутацію в ГМЛ. Для цього використовували тривимірну атомну структуру FLT3: HSN748 ідеально вписується в активний центр стійких до ліків мутантних ферментів. Усі тварини, яким були імплантовані стійкі до гілтеритинібу зразки ГМЛ, вижили до 120-го дня, жодна із тих, які отримували гілтеритиніб, не вижила після 120-го дня, що демонструє ефективність HSN748.
Поширеність гострого мієлоїдного лейкозу зросла за останнє десятиліття через збільшення старіння населення. В аналізах крові спостерігаються наявність бластних форм та лейкемічний провал, тобто гематологічний прояв, що характеризується присутністю бластних і зрілих форм за відсутності перехідних форм лейкоцитів, а також мієлобластів (30-90 % і більше) і сегментоядерних нейтрофілів. Головні принципи лікування полягають у використанні хіміотерапевтичних препаратів, променевої та імуномодулюючої терапії, в окремих випадках – це трансплантація кісткового мозку.
Джерело: https://www.jci.org/articles/view/169245