28 листопада, 2024
Універсальна генна терапія анемії Даймонда-Блекфена готова до клінічних випробувань
Попередні спроби розробки генної терапії анемії Даймонда-Блекфена є неуспішними через те, що щонайменше 30 різних генетичних мутацій можуть спричинити цей розлад. Патологія є рідкісною та небезпечною для життя, адже кістковий мозок не може виробляти зрілі еритроцити. Приблизно 47 % хворих дітей також мають вроджені аномалії: черепно-лицеві вади розвитку, аномалії великих пальців рук або верхніх кінцівок загалом, вади серця та сечостатевих органів, а також розщеплене піднебіння.
Команда під керівництвом співробітників Гарвардської медичної школи створила новий підхід до лікування, розробивши універсальну генну терапію, призначену для виправлення дефекту кісткового мозку незалежно від конкретної мутації пацієнта. Експериментальна терапія вже готова до клінічних випробувань, які планують розпочати найближчим часом.
Більшість генних мутацій, які, як відомо, призводять до анемії Даймонда-Блекфена, були відкриті в Бостонській дитячій лікарні за останні 15 років дослідниками Віджаєм Санкараном і Ганною Газда. Ці мутації здебільшого впливають на рибосоми – клітинні органели, які відіграють ключову роль у побудові білків організму. Але у 2012 році, будучи лікарем-інтерном, Санкаран виявив, що в кількох пацієнтів були мутації в гені під назвою GATA1, ключовому регуляторному факторі, який контролює найперші етапи виробництва еритроцитів.
Коли команда на чолі із Санкараном додала GATA1 до стовбурових клітин крові, взятих у пацієнтів із хворобою, їхні клітини стали краще диференціюватися в еритроцити. Ці результати свідчать про те, що підвищення рівня GATA1 допомагає лікувати анемію в пацієнтів із мутаціями не лише в гені GATA1, а й із рибосомальними порушеннями. Згодом учені почали розробляти вектор – неінфекційну вірусну частинку, яка могла би доставляти ген GATA1 пацієнтам.
Натомість виникла ще одна велика проблема: коли науковці доставляли GATA1 до стовбурових клітин крові, останні негайно диференціювалися у зрілі еритроцити й не приживлювалися в кістковому мозку. Зараз дослідники винайшли спосіб контролювати експресію GATA1: ген вставляють у відповідні клітини, які потрапляють до кісткового мозку, але не «вмикаються» завчасно.
Лабораторні експерименти показали збільшення виробництва зрілих еритроцитів, тоді як самі стовбурові клітини зберегли свою стовбурову активність. Дослідники також виявили, що вектор генної терапії вмонтовує GATA1 лише у призначене місце в геномі, що унеможливлює будь-який вплив на гени, які не відповідають за анемію. Зараз учені очікують схвалення від Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США на проведення клінічних випробувань.
Джерело: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1934590924003746?via%3Dihub