18 грудня, 2024
Лікарі клініки Мейо діляться перспективними результатами лікування гліобластом
Передова американська клініка Мейо оголосила інноваційний підхід до лікування, який може покращити загальну виживаність пацієнтів із гліобластомою. Результати 2 фази досліджень опубліковані в The Lancet Oncology. Суджай Вора, доктор медичних наук, онколог клініки, очолював групу науковців, які вивчали використання короткочасної гіпофракційної протонно-променевої терапії у пацієнтів старше 65 років із нещодавно діагностованою злоякісною гліобластомою.
Гліобластома є злоякісною пухлиною, що часто трапляється в осіб віком 40-60 років, локалізується в білій речовині будь-яких відділів головного мозку й дуже швидко росте. Гістологічно має м’яку консистенцію, строкатий вигляд (через осередки крововиливу та некрозу), клітини пухлини поліморфні, містять глікоген. Метастазує лише в межах головного мозку; на відміну від інших новоутворень, які можуть бути діагностовані в амбулаторному центрі, гліобластоми діагностуються на останніх стадіях.
Результати дослідження показали, що «через 12 місяців 56 % учасників були живі, а середня загальна виживаність становила 13,1 місяця». Порівнюючи з попередніми дослідженнями, у яких середня виживаність становила лише 6-9 місяців, ці результати є багатообіцяючими, вважає доктор Вора. «У деяких випадках пацієнти з пухлинами зі сприятливою генетикою навіть мали довше середнє виживання – 22 місяці. Ми дуже задоволені такими результатами».
Для дослідження клініцисти використали одну з найбільш інноваційних і передових форм променевої терапії, яка називається протонною терапією. Цей передовий нехірургічний підхід знищує патологічні клітини із цілеспрямованою точністю, мінімізуючи побічні ефекти для навколишніх здорових тканин. Лікарі клініки нанесли на інтерактивну «карту» цільову область мозку пацієнта, поєднавши передові технології візуалізації: ПЕТ 18F-DOPA та МРТ із контрастом. Відомо, що сполука 3,4-Дигідрокси-6-[18F]фтор-L-фенілаланін (18F-DOPA) специфічно ідентифікує метаболічно активну гліобластому під час проведення позитронно-емісійної томографії.
«Поєднання передових методів візуалізації дозволило нам визначити найбільш метаболічно активні або агресивні ділянки гліобластоми», – зазначає доктор Вора. Лікування було завершено за 1-2 тижні замість традиційних 3-6. У дослідженні брали участь пацієнти зі штатів Арізона та Міннесота. Один з учасників дослідження, Річард Каспер, прожив майже на 2 роки довше, ніж було прогнозовано. «Я почуваюся чудово. Якби мені не сказали, що маю гліобластому, навіть би і не здогадався», – розповів Каспер після проходження лікування. Очікується, що інноваційний підхід учених буде рекомендовано міжнародними настановами до застосування впродовж 5 років.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/lanonc/article/PIIS1470-2045(24)00585-0/abstract