11 лютого, 2025
Модифіковані жирові клітини запобігають канцерогенезу, створюючи «голодне» середовище для пухлин
Учені перетворили білі жирові клітини, що запасають енергію, на бежевий жир, який утворює тепло. Модифіковані адипоцити забирали всі поживні речовини, знищуючи більшість пухлинних клітин через голод. Цей підхід спрацював, навіть коли змінені клітини розмістили далеко від пухлин. «Ми вже регулярно видаляємо жирові клітини за допомогою ліпосакції… Цими жировими клітинами можна легко маніпулювати в лабораторії та безпечно помістити їх назад у тіло, що є позитивним підходом для клітинної протипухлинної терапії», – розповів Надав Ахітув, директор Інституту генетики людини Каліфорнійського університету в Сан-Франциско.
Мікрооточення будь-якої пухлини містить різні клітинні популяції, включно з імунними та опорними клітинами, а також поживними речовинами, які сприяють росту і метастазуванню. Щоб вижити в цьому середовищі, пухлини змінюють нормальні метаболічні шляхи організму для кращого використання доступних речовин. Під час «голоду», тобто нестачі поживних сполук, ракові клітини також піддаються метаболічному перепрограмуванню. Нові запрограмовані адипоцити створюють брак нутрієнтів навколо пухлин, тому відбувається загибель патологічних структур.
Аби побачити, як запрограмовані клітини працюватимуть у людських тканинах, учені зібрали зразки після мастектомії із приводу раку молочної залози, що містять як жирові, так і пухлинні клітини. «Оскільки у молочній залозі багато жирової тканини, ми могли б отримати жирові клітини від певної пацієнтки, змінити їх і забезпечити ріст в одному середовищі разом із клітинами раку цієї ж хворої», – розповідає Ахітув. Знаючи, що пухлини живляться окремими сполуками, дослідники створили адипоцити, що «споживають» виключно ці речовини.
За словами науковців, адипоцити мають багато переваг, коли мова йде про терапію живими клітинами. Структури людського походження добре ростуть у лабораторних умовах, також їх можна змінити для експресії різних генів і виконання різних біологічних функцій. «Жирові клітини менше взаємодіють із навколишнім середовищем, тому дуже мало побоювань, що вони можуть спричинити проблеми в організмі», – зазначив Ахітув. Окрім того, адипоцити можна запрограмувати на виконання різних терапевтичних завдань. «Ми вважаємо, що ці клітини також можуть бути створені для утилізації глюкози крові та вивільнення інсуліну при діабеті або поглинання заліза при захворюваннях, де є надлишок заліза, як-от гемохроматоз», – діляться планами на майбутнє вчені.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41587-024-02551-2