27 серпня, 2026
Променева терапія за раку підшлункової залози: оновлені показання ASTRO
Американське товариство радіаційної онкології (ASTRO) оновило клінічну настанову щодо променевої терапії (ПТ) у дорослих із раком підшлункової залози. Документ, опублікований у Practical Radiation Oncology, враховує результати досліджень останніх років і суттєво уточнює місце ПТ у пацієнтів із резектабельними, погранично резектабельними, місцево-поширеними, рецидивними та метастатичними пухлинами. Це особливо важливо з огляду на прогноз захворювання: у США у 2026 році очікують близько 67,5 тис. нових випадків і 52,7 тис. смертей, а 5-річна виживаність для всіх стадій становить лише 13 %.
Хірургічна резекція залишається єдиним потенційно радикальним методом, однак на момент встановлення діагнозу операбельними є менш ніж п’ята частина пацієнтів. Для резектабельного раку передопераційна хіміопроменева терапія на сьогодні має умовну рекомендацію: її застосування може зменшувати ризик локального рецидиву, проте оптимальна тактика ще вивчається. Якщо ПТ до операції не проводили, післяопераційна хіміопроменева терапія може розглядатися в пацієнтів із pN0 після багатокомпонентної хіміотерапії.
За погранично резектабельної пухлини передопераційна ПТ або хіміопроменева терапія рекомендовані для кращого локального контролю та підвищення ймовірності R0-резекції. У пацієнтів із місцево-поширеним процесом після багатокомпонентної хіміотерапії ПТ або хіміопроменева терапія можуть застосовуватися як остаточне лікування, насамперед для стримування локальної прогресії та пов’язаних із нею ускладнень.
Окремо ASTRO визначає роль опромінення при рецидивному й метастатичному захворюванні. За ізольованого рецидиву після операції та за відсутності попередньої ПТ рекомендовано лікування з радикальним наміром. Повторне опромінення можливе, але потребує ретельного аналізу попередніх планів і сумарних доз для органів ризику. За олігометастатичного або олігопрогресивного процесів ПТ із радикальним наміром може застосовуватися до окремих метастатичних вогнищ і первинної пухлини, якщо вона раніше не отримувала дефінітивного локального лікування.
Технологічна частина рекомендацій акцентує не лише на виборі показань, а й на безпеці доставки високих доз. Для локально-поширеного раку за доступності об’ємної візуалізації та контролю дихальних рухів рекомендована ескалація дози. Стереотаксична променева терапія тіла (SBRT) може використовуватися в окремих клінічних ситуаціях; за ескалації дози ASTRO рекомендує адаптивне планування, яке дає змогу враховувати зміни анатомії та краще захищати сусідні органи. Базовими компонентами сучасного планування залишаються IMRT, щоденна візуалізація та індивідуальна оцінка дихальної рухливості пухлини.
ПТ також має чітке паліативне значення за болю, кровотечі або обструкції; у ретельно відібраних пацієнтів для контролю болю допустимі режими з підвищеною дозою. Подальші дослідження мають визначити, яких саме пацієнтів доцільно відбирати для інтенсивнішого локального лікування, та чи посилить комбінація ПТ із новими системними підходами, зокрема інгібіторами RAS, контроль захворювання.
Джерело: https://www.practicalradonc.org/article/S1879-8500(26)00217-1/fulltext