6 жовтня, 2026
Аспірин не виправдав себе як ад’ювантна терапія за метастазів колоректального раку
Приблизно половина пацієнтів із колоректальним раком упродовж хвороби мають метастази в печінці. Якщо їх можна радикально видалити хірургічно або з використанням локальної абляції, це створює потенційну можливість тривалого контролю захворювання, однак ризик рецидиву залишається високим. Одним із кандидатів на доступну ад’ювантну терапію була ацетилсаліцилова кислота, проте результати рандомізованого дослідження ASAC не підтвердили її користі у цій клінічній ситуації.
Дослідження ASAC провели у 14 лікарнях Норвегії, Швеції та Данії під координацією Університетської лікарні Осло (Норвегія). До нього залучили 466 пацієнтів після лікування метастазів колоректального раку в печінці з радикальною метою. Учасники, які раніше не приймали аспірин, отримували 160 мг препарату один раз на добу або плацебо. Для основного аналізу використали дані 428 пацієнтів, які розпочали призначене лікування.
Аспірин не подовжив виживаність без ознак захворювання: ризик рецидиву або смерті не відрізнявся від такого за застосування плацебо. Медіана виживаності без захворювання становила 1,13 року у групі аспірину проти 1,40 року у групі плацебо. Аналіз підгруп за мутаціями PIK3CA та KRAS також не продемонстрував молекулярної групи, яка отримувала б очевидну користь.
На окрему увагу заслуговують дані щодо загальної виживаності. Через три роки після початку терапії живими залишалися 75,7 % пацієнтів у групі аспірину та 84,9 % у групі плацебо. Автори не збирали детальну інформацію про лікування після рецидиву, тому робити висновки про причинний вплив аспірину на смертність не можна.
Профіль безпеки також не додає аргументів на користь такого призначення: серйозні небажані явища виникли у 7,8 % пацієнтів, які отримували аспірин, проти 1,9 % у групі плацебо. «За відсутності доведеної користі та за вищої частоти серйозних небажаних явищ немає підстав рутинно призначати аспірин цим пацієнтам лише для запобігання рецидиву», - зазначив професор Пер Сандстрем, національний координатор ASAC у Швеції, хірург Університетської лікарні Лінчепінга (Швеція).
Результати важливо правильно інтерпретувати: ASAC оцінювало саме початок терапії аспірином після радикального лікування печінкових метастазів і не дає підстав рекомендувати припинення препарату пацієнтам, які приймають його з іншими показаннями. Водночас дослідження чітко демонструє, що протипухлинний ефект аспірину не можна автоматично переносити між різними стадіями колоректального раку. Дані попередніх досліджень підтримують його застосування в окремих пацієнтів із неметастатичним захворюванням, тоді як після лікування метастазів у печінці така стратегія не продемонструвала користі. Подальший молекулярний аналіз ASAC може допомогти з’ясувати, чи існують біологічно визначені підгрупи, для яких ефект препарату все ж відрізняється.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/langas/article/PIIS2468-1253(26)00260-8/abstract