28 жовтня, 2024
Регенеративне лікування нового покоління рятує від повторних розривів сухожиль
Ротаторна або обертальна манжета плеча – сукупність м’язів, завдяки яким відбувається нормальний рух у плечовому суглобі. Розрив цієї анатомічної структури вражає приблизно кожну четверту людину старше 50 років, і статистика стверджує, що навіть після операції майже 20 % пацієнтів отримують повторну травму. Спеціалісти з Вищої школи медицини Столичного університету Осаки в Японії раніше повідомляли про позитивні результати застосування нетеплової плазми для відновлення кісток і сухожиль. Цього разу команда вчених використала плазму на ротаторних манжетах кроликів, щоби перевірити швидкість загоєння та міцність відновлення.
Плазма є сукупністю активних частинок, утворених дисоціацією молекул та іонізацією атомів шляхом застосування високої енергії до газу. Останні технологічні інновації дозволили генерувати плазму при кімнатній температурі та за атмосферного тиску навколишнього середовища для створення так званої нетеплової плазми атмосферного тиску (NTAPP). Цей четвертий агрегатний стан прискорює ріст клітин при застосуванні в досить низьких дозах. Попередні експерименти показали потенційні переваги плазми у підтримці створення стовбурових клітин, а також в індукції остеогенної диференціації та формування здорових сполучних тканин.
Нове дослідження складалося із двох груп: контрольної та групи п’ятихвилинного опромінення плазмою, де ротаторні манжети від’єднували, опромінювали, а потім зшивали. Різницю в гістологічній будові та механічній міцності порівнювали та досліджували з інтервалами у 2, 4 та 8 тижнів. Висновки були опубліковані в Journal of Shoulder and Elbow Surgery. Результати показали, що група плазмового опромінення мала структуру тканин, подібну до нормального з’єднання сухожилля та кістки через 4 та 8 тижнів. Також було виявлено, що утворилося більше кісткової тканини, ніж у контрольній групі. Під час біомеханічного тестування сила, необхідна для розриву ротаторної манжети, опроміненої плазмою, через 8 тижнів була близькою до сили непошкодженої манжети.
Останній етап наукової розвідки – експерименти з людьми. «Якщо результати цього дослідження можна застосувати до поточної клінічної практики, наш метод, імовірно, зробить важливий внесок у більш надійний «ремонт» ротаторної манжети та зменшить частоту повторних розривів, – заявив професор університету Хіроміцу Тойода. – Крім того, запровадивши цю технологію у спортивну медицину, очікується, що вона прискорить відновлення спортсменів і покращить їхні результати».
Джерело: https://www.jshoulderelbow.org/article/S1058-2746(24)00640-2/abstract