20 листопада, 2025
Часткова артропластика колінного суглоба проти тотальної: десятирічні дані прирівнюють результати обох процедур
Нові результати рандомізованого клінічного дослідження TOPKAT забезпечили найпереконливіші на сьогодні дані щодо довгострокового порівняння часткової (PKR – partial knee (unicompartmental) replacement) і тотальної (ТKR – total knee replacement) артропластики колінного суглоба в пацієнтів з остеоартритом.
Десятирічний аналіз, опублікований у The Lancet Rheumatology, демонструє відсутність суттєвих відмінностей між методами за ключовими клінічними параметрами – болем, функцією та якістю життя. Отримані результати мають значний вплив на клінічну практику, враховуючи понад 3,6 мільйона щорічних операцій із заміни колінного суглоба у світі.
TOPKAT став першим великим рандомізованим дослідженням, яке надало 10-річні дані для порівняння обох підходів. У ньому взяли участь понад 500 пацієнтів, за якими спостерігали протягом десятиліття у 27 лікарнях. Керівник проєкту професор Девід Бірда зазначає: «Ми можемо впевнено стверджувати, що обидві операції є ефективними та довговічними – без значущих відмінностей у функціональних результатах, задоволеності [пацієнтів] або частоті реоперацій».
Особливо важливим є те, що дані спростовують давнє занепокоєння щодо підвищеного ризику ревізії за PKR. Частота ревізій за 10 років виявилася однаковою для обох технік, а частота ускладнень – навіть нижчою після часткової заміни. Крім того, PKR забезпечила кращі показники економічної ефективності завдяки швидшому відновленню та нижчій вартості лікування. Показник QALY (роки життя, скориговані за якістю) також виявився вищим для часткової артропластики, що підсилює аргументи на користь її застосування.
Із клінічного погляду, PKR має низку переваг: менша травматичність, збереження більшої частини нативного суглоба та легша можливість переходу до ТКR за можливої потреби. Водночас результати дослідження підтверджують, що ТКR залишається надійним варіантом із такою ж довготривалою ефективністю. Отже, вибір методу має ґрунтуватися на індивідуальній анатомії, локалізації ураження та досвіді хірурга, а не на припущеннях щодо довгострокової переваги одного підходу над іншим.
Здобуті дані забезпечують лікарів вагомою доказовою базою, тому дозволяють упевнено пропонувати часткову заміну коліна як першу лінію хірургічного лікування для ретельно відібраних пацієнтів. У системах охорони здоров’я з великим операційним навантаженням такі результати мають і клінічне, і економічне значення, створюючи можливості для більш персоналізованої та раціональної хірургічної тактики.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/lanrhe/article/PIIS2665-9913(25)00250-4/fulltext