14 квітня, 2026
Пептидна терапія як альтернатива ревізійній хірургії за інфекцій протезованих суглобів
Інфекції протезованих суглобів (prosthetic joint infections – PJI), або перипротезні інфекції, залишаються однією із найскладніших проблем ортопедичної хірургії, незважаючи на значний прогрес у техніці ендопротезування. За умов щорічного виконання близько 5 мільйонів операцій у США та Європі частота інфікування становить 2–3 %, однак клінічні наслідки цих ускладнень є непропорційно тяжкими. Формування бактеріального біоплівкового шару на поверхні імпланта суттєво знижує ефективність антибіотикотерапії та унеможливлює повну ерадикацію збудника за рахунок захисту мікроорганізмів від імунної відповіді.
Класичним підходом до лікування PJI залишається двоетапна ревізійна операція з видаленням інфікованого протеза, встановленням тимчасового спейсера та подальшою імплантацією нового суглоба. Така тактика асоціюється з високим операційним ризиком, значним функціональним обмеженням пацієнта та частотою невдач, що сягає 25 %. Альтернативний підхід – дебридмент зі збереженням імпланта, антибіотикотерапія та ретенція (DAIR) – ефективний лише за раннього втручання, зазвичай у межах перших двох тижнів після появи симптомів або до одного місяця після операції, що істотно обмежує його клінічне застосування.
Новий напрям лікування пов’язаний із таргетуванням біоплівки як ключового патогенетичного чинника. Університет Цинциннаті (Огайо, США) розпочав участь у багатоцентровому рандомізованому подвійному сліпому дослідженні RETAIN, яке оцінює ефективність експериментального пептидного розчину, розробленого компанією Peptilogics. Препарат призначений для проникнення крізь біоплівку та прямого впливу на бактеріальні колонії під час хірургічного втручання.
Протокол дослідження передбачає застосування розчину після завершення дебридменту: у ділянку інфекції вводиться пептидний агент з експозицією 15 хвилин перед завершенням операції. Контрольна група отримує фізіологічний розчин. У дослідження планується залучити 240 пацієнтів у 50 клінічних центрах із подальшим спостереженням протягом року для оцінки персистенції або рецидиву інфекції.
Клінічно значущим є потенціал цієї терапії не лише підвищити ефективність DAIR, а й розширити терапевтичне «вікно» для втручання. Очікується, що здатність руйнувати біоплівку може змінити підхід до лікування інфекцій, пов’язаних із медичними пристроями, де традиційні антибактеріальні стратегії є недостатніми. Як зазначає дослідник Т. Тоан Ле, «у разі успіху це може значно зменшити потребу у складних ревізійних операціях».
Якщо ефективність і безпечність пептидного розчину будуть підтверджені, це створить підґрунтя для переходу до менш інвазивних стратегій лікування PJI зі збереженням імпланта. У ширшій перспективі технологія таргетування біоплівки може стати універсальним інструментом у боротьбі з інфекціями, асоційованими з імплантами, що потенційно знизить частоту рецидивів і покращить функціональні результати лікування.
Джерело: https://www.uc.edu/news/articles/2026/04/uc-prosthetic-joint-infection-clinical-trial.html