6 жовтня, 2026
Роботизована заміна суглобів: чи виправдовує технологія вищу вартість?
Роботизована технологія в ортопедії дає змогу точніше планувати та контролювати позиціонування компонентів ендопротеза, однак ця технічна перевага поки не перетворюється на менший ризик повторної операції. Два дослідження, опубліковані у BMJ, охопили понад 1 млн ендопротезувань кульшового та колінного суглобів, виконаних у Великій Британії у 2018–2024 роках, і стали найбільшим аналізом реальної клінічної практики такого типу.
Для оцінювання колінних ендопротезувань дослідники проаналізували 697 145 операцій, з яких 22 111 виконали із застосуванням роботизованої системи. Після статистичного вирівнювання характеристик пацієнтів п’ятирічна виживаність тотальних ендопротезів становила 98,6 % за роботизованої та 98,5 % за традиційної операції. Для одновиросткових ендопротезів показники становили відповідно 96,4 % і 97,8 %. Статистично значущої різниці щодо ризику ревізії, конкретних причин повторного втручання або інтраопераційних ускладнень не виявили.
Аналогічна картина спостерігалася за ендопротезування кульшового суглоба: роботизована операція не знижувала загальний ризик повторного втручання або смерті. Водночас виявлено вузьку перевагу – менший ризик ревізії саме через неправильне позиціонування імпланта. Однак ця різниця не була достатньою, щоби зменшити загальну частоту повторних операцій. Важливо, що дослідження оцінювали переважно ранні результати, тому потенційний вплив точнішого позиціонування на довготривалу виживаність ендопротезів ще потребує спостереження.
Для отримання максимально наближених до рандомізованого дослідження порівнянь автори використали метод моделювання цільового клінічного випробування на основі даних Національного реєстру ендопротезування. Такий підхід дає змогу зменшити вплив відмінностей між пацієнтами, але не усуває всіх обмежень ретроспективного аналізу.
«Нова технологія має забезпечувати відчутну користь для пацієнтів і бути економічно виправданою для системи охорони здоров’я, що фінансується державою», - зазначив Хасан Мохаммад, викладач травматології та ортопедії у Лондонському університеті королеви Марії (Велика Британія), провідний автор дослідження.
Висновки мають особливе значення на тлі швидкого поширення роботизованої ортопедії. Вартість системи становить близько 1 млн фунтів стерлінгів, а кожна операція додатково коштує приблизно 1000–2500 фунтів. На сьогодні отримані дані не підтверджують, що більша технічна точність сама по собі знижує ранню частоту невдач ендопротезування. Подальше тривале спостереження покаже, чи зможе ця перевага проявитися через роки, а не перші місяці після операції.
Джерело: https://www.bmj.com/content/394/bmj-2026-100691