17 липня, 2025
Втрата слуху і самотність: подвійна загроза для пам’яті
Зниження слуху в літньому віці – поширене явище, яке вже давно асоціюється зі зниженням якості життя. Утім, дедалі більше досліджень демонструють зв’язок між втратою слуху та когнітивними порушеннями. Нова велика наукова розвідка, проведена науковцями Женевського університету (Швейцарія), уперше системно досліджує вплив втрати слуху в комбінації з почуттям самотності і виявляє, що таке поєднання має особливо шкідливий вплив на пам’ять у літніх людей.
Аналіз охопив дані понад 33 000 осіб віком від 50 років із 12 країн Європи, зокрема Швейцарії, які брали участь у широкомасштабному пан'європейському дослідженні SHARE (Survey of Health, Aging and Retirement in Europe). Учасники проходили когнітивні тести та відповідали на запитання щодо соціальної активності, почуття самотності та фізичного стану. Дослідники виокремили три основні соціальні профілі: ізольовані і самотні, соціально активні, але самотні, та ізольовані, але не відчувають самотності.
Клінічно найважливіше відкриття: когнітивне зниження було найбільш вираженим серед осіб, які відчувають самотність, навіть попри наявність соціальних контактів, і водночас мають втрату слуху. Ці пацієнти не ізольовані у традиційному сенсі – вони мають коло спілкування, однак через проблеми зі слухом не можуть повноцінно соціально взаємодіяти. Таким чином, відчуття відсторонення стає постійним і не компенсується фізичною присутністю інших людей.
На думку лікарів, саме поєднання сенсорної депривації (втрата слуху) й емоційного фактора (самотність) формує небезпечне середовище для прискореного погіршення епізодичної пам’яті. Це підтверджує необхідність комплексного підходу до збереження когнітивного здоров’я в геріатричній практиці, який включає не лише нейропсихологічну оцінку, а й активний скринінг слухових порушень і соціального добробуту пацієнта.
Методи втручання можуть бути доступними: застосування слухових апаратів, покращення умов комунікації, зниження стигматизації використання слухових пристроїв – усе це сприятиме кращій соціальній залученості та, як наслідок, гальмуванню когнітивної дисфункції. Результати дослідження також підкреслюють необхідність включення слухових перевірок до стандартного обстеження літніх пацієнтів, навіть за відсутності скарг, адже втрата слуху часто розвивається поступово й непомітно. У майбутньому автори планують досліджувати ефективність впливу раннього слухопротезування на динаміку когнітивного старіння у клінічних умовах.
У світі, де, за даними ВООЗ, до 2050 року понад 2,5 мільярда людей зіткнуться із втратою або порушенням слуху, результати цього дослідження становлять суттєвий внесок у розуміння міждисциплінарних стратегій підтримки когнітивного здоров’я в літньому віці. Висновки вчених також підтверджують те, що прості втручання на ранніх етапах можуть мати далекосяжні наслідки для профілактики деменції.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s44271-025-00277-8